Моторикум таблетки 10 мг блістер №20

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. домперидон - антагоніст допаміну з протиблювотні властивості. домперидон в незначній мірі проникає через гематоенцефалічний бар'єр. застосування домперидону дуже рідко супроводжується екстрапірамідними побічними діями, особливо у дорослих, але домперидон стимулює виділення пролактину з гіпофіза. його протиблювотну дію, можливо, обумовлена поєднанням периферичної (гастрокінетичної) дії та антагонізму до рецепторів дофаміну у тригерній зоні хеморецепторів, яка знаходиться поза ГЕБ в задній частині (area postrema). дослідження на тваринах, а також низькі концентрації, що визначались у мозку, вказують на переважну периферичну дію домперидону на рецептори дофаміну.

Дослідження у людини показали, що при внутрішньому застосуванні домперидон підвищує тиск в нижніх відділах стравоходу, покращує антродуоденальную моторику і прискорює вивільнення шлунка. Домперидон не впливає на шлункову секрецію.

Фармакокінетика. Всмоктування. Домперидон швидко абсорбується при пероральному прийомі натще, C max в плазмі крові досягається через 30-60 хв. Низька абсолютна біологічна доступність перорального домперидону (близько 15%) обумовлена екстенсивним метаболізмом першого проходження в стінці кишечника і в печінці. Хоча у здорових людей біологічна домперидона підвищується при прийомі після їди, хворим зі скаргами шлунково-кишкового характеру слід приймати домперидон за 15-30 хв до прийому їжі. Знижена кислотність шлунка зменшує абсорбцію домперидону. При пероральному прийомі препарату після їди максимальна абсорбція дещо уповільнюється.

Розподіл. При пероральному прийомі домперидон не акумулюється і не індукує власний обмін; C max в плазмі через 90 хв (21 нг / мл) після 2-тижневого перорального прийому по 30 мг/добу була майже такою ж, як після прийому першої дози (18 нг / мл). Домперидон на 91-93% зв'язується з білками плазми крові. Дослідження розподілу домперидону, проведені на тваринах за допомогою препарату, міченого радіоактивним ізотопом, показали його значний розподіл у тканинах, але низьку концентрацію у мозку. У тварин невелику кількість препарату проникає через плаценту.

Метаболізму. Домперидон швидко і екстенсивно метаболізується в печінці шляхом гідроксилювання та N-деалкілування.

Виведення з сечею та калом становить відповідно 31 і 66% пероральної дози. Виведення препарату в незміненому вигляді становить невеликий відсоток (10% з калом і близько 1% з сечею). T ½ з плазми крові після прийому разової дози становить 7-9 год у здорових добровольців, але подовжений у хворих з тяжкою нирковою недостатністю.

Показання

Для полегшення симптомів нудоти та блювоти

Застосування

Рекомендується приймати Моторикум до їжі. якщо прийняти після їжі, абсорбція лікарського засобу дещо сповільнюється. тривалість лікування не повинна перевищувати 2 тижнів.

Для полегшення симптомів дискомфорту в шлунку після їжі. Дорослі та діти віком старше 12 років і масою тіла не менше 35 кг: по 1 таблетці (10 мг) 3-4 рази на добу. Максимальна добова доза - 4 таблетки (40 мг). Максимальна тривалість лікування - 2 тижні.

Для полегшення симптомів нудоти та блювоти, які тривають менше 48 годин. Дорослі та діти віком старше 12 років і масою тіла не менше 35 кг: по 1 таблетці (10 мг) 3-4 рази на добу. Максимальна тривалість лікування - 48 год.

Протипоказання

Хворим зі встановленою підвищеною чутливістю до препарату або допоміжних речовин;

хворим з пролактин-секреторною пухлиною гіпофіза (пролактінеміей);

хворим з важкими або помірними порушеннями функції печінки та / або нирок (див. Особливості застосування);

хворим з відомим подовженням інтервалів серцевої провідності, зокрема Q-Tc, хворим зі значними порушеннями балансу електролітів або фоновими захворюваннями серця, такими як застійна серцева недостатність (див. Особливості застосування);

хворим з печінковою недостатністю; якщо стимуляція рухової функції шлунка може бути небезпечною, наприклад, при шлунково-кишковій кровотечі, механічній непрохідності або перфорації; протипоказано одночасне застосування кетоконазолу, еритроміцину або інших сильнодіючих інгібіторів CYP 3A4;

протипоказано одночасне застосування лікарських засобів, які подовжують інтервал Q-T, таких як флуконазол, еритроміцин, ітраконазол, пероральний кетоконазол, Посаконазол, ритонавір, саквінавір, телапревір, вориконазол, кларитроміцин, аміодарон, телітроміцин (див. Особливості застосування та Взаємодія).

Побічні ефекти

За умови дотримання рекомендацій по дозі та тривалості лікування домперидон зазвичай добре переноситься і небажані явища виникають нечасто.

З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи анафілаксію, анафілактичний шок, гіперчутливість.

З боку ендокринної системи: підвищення рівня пролактину.

Психічні розлади: нервозність, дратівливість, збудження, депресія, тривожність, зниження або відсутність лібідо.

З боку нервової системи: безсоння, запаморочення, спрага, судоми, млявість, головний біль, сонливість, акатизія, екстрапірамідні розлади.

З боку серцево-судинної системи: набряк, серцебиття, порушення частоти та ритму серцевих скорочень, подовження інтервалу Q-T (частота невідома), серйозні шлуночкові аритмії, раптова серцева смерть.

З боку травної системи: гастроінтестинальні розлади, включаючи біль у животі, регургитацию, зміна апетиту, нудоту, печію, запор; сухість у роті, короткочасні кишкові спазми, діарея.

З боку шкіри та підшкірних тканин: свербіж, висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: галакторея, збільшення молочних залоз / гінекомастія, чутливість молочних залоз, виділення з молочних залоз, аменорея, набряк молочних залоз, біль в області молочних залоз, порушення лактації, нерегулярний менструальний цикл.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: біль у ногах.

З боку сечовидільної системи: затримка сечі, дизурія, часте сечовипускання.

Загальні порушення: астенія.

Інше: кон'юнктивіт, стоматит.

Зміни лабораторних показників: підвищення рівня АЛТ, АСТ і холестерину, відхилення від норми показників функціональних тестів печінки підвищення рівня пролактину в крові.

Оскільки гіпофіз знаходиться поза гематоенцефалічним бар'єром, домперидон може призвести до підвищення рівня пролактину. У рідкісних випадках така гіперпролактинемія може призводити до нейроендокринним побічних ефектів, таких як галакторея, гінекомастія та аменорея.

В період постмаркетингового застосування препарату відмінностей в профілі безпеки застосування препарату у дорослих і дітей не відзначено, за винятком екстрапірамідних розладів і інших явищ, судом і порушення, пов'язаних з ЦНС, які виявляли переважно у дітей.

Особливі вказівки

Моторикум не рекомендується застосовувати при закачуванні.

Моторикум слід застосовувати з обережністю у пацієнтів похилого віку або з наявним захворюванням серця або з захворюванням серця в анамнезі.

Серцево-судинні ефекти. Домперидон був пов'язаний з пролонгацією інтервалу Q-T на ЕКГ. Відзначали поодинокі випадки пролонгації Q-T і тріпотіння-мерехтіння шлуночків у пацієнтів, що приймали домперидон. Ці повідомлення містили інформацію про пацієнтів з іншими несприйнятливими факторами ризику, електролітними порушеннями та супутньої терапією, які можуть бути сприяють факторами.

Подовження інтервалу Q-T у відповідності з рекомендованим режимом застосування в звичайних терапевтичних дозах (по 10 або 20 мг 4 рази на добу) не має клінічного значення.

Попередження. Домперидон слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з легким порушенням функції печінки та / або нирок.

Через підвищений ризик шлуночкової аритмії Моторикум протипоказано застосовувати у пацієнтів з подовженням інтервалів серцевої провідності, зокрема Q-Tc, зі значними порушеннями балансу електролітів (гіпокаліємією, гіперкаліємією, гіпомагніємією) або брадикардією, або з фоновими захворюваннями серця, такими як застійна серцева недостатність . Відомо, що порушення балансу електролітів (гіпокаліємія, гіперкаліємія, гіпомагніємія) і брадикардія є станами, що підвищують проаритмогенну ризик.

У разі появи ознак або симптомів, які можуть бути пов'язані з серцевою аритмією, застосування Моторикум слід припинити, а пацієнта - негайно проконсультуватися з лікарем.

Порушення функції нирок. T ½ домперидону при тяжкому порушенні функції нирок продовжений. При тривалому застосуванні частоту дозування домперидона слід знизити до 1 або 2 разів на добу в залежності від тяжкості порушення. Також може знадобитися зниження дози.

Антацидні або антисекреторні препарати не слід приймати одночасно з пероральними формами препарату Моторикум, оскільки вони знижують біодоступність домперидону (див. Взаємодія з іншими лікарськими). При одночасному застосуванні препарат Моторикум слід приймати перед їжею, а антацидні або антисекреторні препарати - після їжі.

Застосування з кетоконазолом. У дослідженнях взаємодії з пероральної формою кетоконазолу зазначалося подовження Q-T-інтервалу. Тому слід вибрати альтернативне лікування, якщо показана протигрибкова терапія кетоконазолом (див. Взаємодія з іншими лікарськими).

Таблетки Моторикум містять лактозу, тому препарат не слід застосовувати у пацієнтів з непереносимістю лактози, галактоземією та мальабсорбцією глюкози / галактози.

Слід враховувати наступну інформацію щодо ризику розвитку ускладнень серцево-судинних захворювань, обумовлених лікарськими засобами, що містять домперидон:

домперидон може асоціюватися з підвищеним ризиком серйозних шлуночкових аритмій або раптової серцевої смерті; ризик серйозних шлуночкових аритмій або раптової серцевої смерті може бути вище у пацієнтів у віці від 60 років або при пероральному застосуванні доз препарату вище 30 мг/добу. Тому слід з обережністю застосовувати Моторикум у пацієнтів похилого віку. Пацієнтам у віці від 60 років перед прийомом Моторикум слід проконсультуватися з лікарем; домперидон слід призначати дорослим і дітям в найефективнішою дозі.

Співвідношення ризику і користі домперидона залишається сприятливим.

Застосування в період вагітності або годування груддю. За даними постмаркетингового застосування домперидону у вагітних обмежені. Тому Моторикум в період вагітності слід призначати тільки тоді, коли, на думку лікаря, очікуваний позитивний ефект для матері перевищує потенційний ризик для плоду.

Кількість домперидону, яке може потрапити в організм немовляти через грудне молоко, надзвичайно низька. Максимальна відносна доза для немовлят (%) оцінюється на рівні близько 0,1% від дози для матері з поправкою на масу тіла. Невідомо, чи шкодить він малюкові, тому матерям, які приймають Моторикум, слід утриматися від годування грудьми. Слід дотримуватися обережності при наявності факторів ризику подовження інтервалу Q-Tc у дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні. Після експозиції в результаті проникнення препарату з грудним молоком не можна виключити появу побічних ефектів, зокрема кардіологічних ефектів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. З огляду на побічні дії з боку нервової системи, пацієнтам необхідно бути уважними при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Діти. Препарат застосовують для лікування дітей віком від 12 років і масою тіла не менше 35 кг. Домперидон слід призначати дітям в мінімальній ефективній дозі протягом короткого періоду.

Взаємодії

Антихолінергічні препарати можуть нейтралізувати антидиспептичну дію Моторикум. в зв'язку з фармакодинамическим і / або фармакокінетичною взаємодією підвищується ризик виникнення подовження q-т-інтервалу.

Не слід приймати антацидні та антисекреторні препарати одночасно з Моторикум, оскільки вони знижують його біодоступність після прийому всередину (див. Особливості застосування).

Домперидон метаболізується переважно за допомогою CYP 3A4. Одночасне застосування препаратів, значним чином пригнічують цей фермент, може призвести до підвищення рівня домперидону в плазмі крові.

При застосуванні домперидону одночасно з потужними інгібіторами CYP 3A4, здатними подовжувати інтервал Q-T, спостерігалися клінічно значущі зміни інтервалу Q-T. Тому одночасне застосування домперидону з певними препаратами протипоказано (див. Побічна дія).

Одночасне застосування наступних лікарських засобів разом з домперідоном протипоказано.

Всі лікарські засоби, які подовжують інтервал Q-T:

антиаритмічні препарати класу ІА (наприклад дизопірамід, хінідин, гідрохінідин); антиаритмічні препарати класу III (аміодарон, дофетилід, дронадерон, ібутилід, соталол); деякі нейролептики (наприклад галоперидол, пімозид, сертиндол); деякі антидепресанти (наприклад циталопрам, есциталопрам); деякі антибіотики (наприклад левофлоксацин, моксифлоксацин, еритроміцин, спіраміцин); деякі протигрибкові препарати (наприклад пентамидин); деякі протималярійні препарати (наприклад галофантрин, люмефантрін); деякі шлунково-кишкові препарати (наприклад цизаприд, доласетрон, прукалопрід); деякі антигістамінні препарати (наприклад мекітазін, мізоластин); деякі препарати, що застосовуються при онкологічних захворюваннях (наприклад тореміфен, вандетаніб, вінкамін); деякі інші препарати (наприклад бепридил, метадон, дифеманіл).

Прикладами сильних інгібіторів CYP 3A4, з якими протипоказано застосовувати Моторикум, можуть бути:

азольні протигрибкові препарати, такі як флуконазол *, ітраконазол, кетоконазол * і вориконазол *; макролідні антибіотики, такі як кларитроміцин * і еритроміцин *; інгібітори протеази *; інгібітори ВІЛ-протеази, такі як ампренавір, атазанавір, фосампренавір, індинавір, нелфінавір, ритонавір і саквінавір; антагоністи кальцію, такі як дилтіазем і верапаміл; аміодарон *; амрепітант; нефазодон; телітроміцин *.

* Пролонгують інтервал Q-Tc.

Одночасне застосування наступних речовин вимагає обережності.

Обережно застосовувати з препаратами, що викликають брадикардію і гіпокаліємію, а також з наступними макролідами, які можуть викликати подовження інтервалу Q-T: азитроміцин і рокситроміцин (кларитроміцин протипоказаний, оскільки це потужний інгібітор CYP 3A4).

Слід з обережністю застосовувати домперидон у поєднанні з потужними інгібіторами CYP 3A4, які не викликали подовженого інтервалу Q-T, такими як індинавір, і пацієнтів слід пильно спостерігати з приводу появи ознак або симптомів побічних ефектів.

Вищенаведений перелік репрезентативний, але далеко не вичерпаний.

Моторикум можна поєднувати з:

нейролептиками, дію яких він підсилює; дофаминергическими агоністами (бромокриптин, L-допа), небажані периферичні дії яких, такі як порушення травлення, нудота, блювання, він пригнічує без нейтралізації основних властивостей.

Було підтверджено, що ці препарати значним чином пригнічують пресистемний метаболізм домперидону, опосередкований CYP 3A4. При одночасному застосуванні 10 мг домперидону перорально 4 рази на добу і 200 мг кетоконазолу перорально 2 рази на добу відзначається подовження інтервалу Q-Тc в середньому на 9,8 мс. При одночасному застосуванні 10 мг домперидону 4 рази на добу і 500 мг еритроміцину всередину 3 рази на добу інтервал Q-Тc збільшується в середньому на 9,9 мс. Рівноважні значення C max і AUC домперидону збільшується приблизно втричі при одночасному застосуванні. Вплив підвищених плазмових концентрацій домперидону на спостережуваний ефект на QТc невідомо. У разі монотерапії домперидоном (10 мг перорально 4 рази на добу) інтервал Q-Тc збільшується в середньому на 1,6 мс (одночасне застосування кетоконазолу) і 2,5 мс (одночасне застосування еритроміцину), в той час як застосування лише кетоконазолу (200 мг 2 рази на добу) або еритроміцину (500 мг 3 рази на добу) призводить до збільшення інтервалу Q-Тc на 3,8 і 4,9 мс відповідно.

Теоретично, оскільки Моторикум надає Прокінетична дію на шлунок, це може впливати на всмоктування пероральних препаратів, що застосовуються сумісно, зокрема на лікарські форми пролонгованої вивільнення або кишково-розчинні. Однак у пацієнтів, стан яких вже стабілізувався на тлі застосування дигоксину або парацетамолу, одночасне застосування домперидону не впливало на рівень цих препаратів у крові.

Передозування

Симптоми: симптомами передозування можуть бути ажитація, порушення свідомості, судоми, дезорієнтація, сонливість і екстрапірамідні реакції.

Лікування. Специфічного антидоту домперидона немає, але в разі значного передозування рекомендовано промивання шлунка протягом 1 год після прийому препарату і застосування активованого вугілля, а також ретельне спостереження за пацієнтом та підтримуюча терапія. Антихолінергічні препарати, засоби для лікування хвороби Паркінсона можуть бути ефективними для контролю екстрапірамідних реакцій.

Умови зберігання

При температурі не вище 25 °C в оригінальній упаковці.