Максібрен

Максибрен - Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Фенібут є похідним γ-аміномасляної кислоти та фенілетиламіну.

Основною дією фенібуту є антигіпоксичний та антиамнестичний ефект. Він покращує пам'ять та увагу, сприяючи процесам навчання, а також підвищує фізичну та розумову працездатність. Під впливом фенібуту спостерігається покращення психологічних функцій, таких як увага, пам'ять, а також швидкість та точність сенсорно-моторних реакцій. Дослідження показали, що фенібут збільшує енергетичний потенціал нейронів, покращуючи функціонування мітохондрій.

Фенібут також володіє транквілізуючим ефектом: він знижує психоемоційну напругу, тривожність, страх, емоційну лабільність і дратівливість. Крім того, він сприяє поліпшенню сну, подовжує та посилює ефект снодійних, наркотичних, нейролептичних та протисудомних препаратів. Оскільки фенібут зв'язується виключно з рецепторами ГАМК-β у головному мозку, він має помірну заспокійливу дію без вираженого седативного ефекту, такого як сонливість, запаморочення або зниження працездатності та уваги. Також препарат максібрен подовжує латентний період та скорочує тривалість та вираженість ністагму, виявляючи антиепілептичну активність. Фенібут не взаємодіє з холіно- та адренорецепторами.

Максібрен якісно знижує прояви астенії та вазовегетативні симптоми, включаючи головний біль та відчуття тяжкості в голові. У пацієнтів з астенією та емоційною лабільністю використання фенібуту покращує самопочуття без виникнення збудження.

Фармакокінетика

Фенібут добре абсорбується при пероральному прийомі та успішно проникає у всі тканини організму, включаючи мозок, долаючи гематоенцефалічний бар'єр.

У тканину мозку проникає близько 0,1% введеної дози, причому у молодих та літніх людей цей процес виражений більшою мірою. Більшість фенібуту зв'язується в печінці (80%), але це зв'язування не є специфічним.

80-95% фенібуту метаболізується в печінці, а його метаболіти не мають фармакологічної активності.

Розподіл препарату максібрен в нирках та печінці майже рівномірний, а в крові та мозку – нижче рівномірного. Через 3 години після введення значна частина препарату виводиться з організму через сечу, при цьому концентрація в мозку не зменшується і залишається виявленою ще протягом 6 годин. На наступний день фенібут можна виявити тільки в сечі, де його кількість становить лише 5% від початкової дози і зберігається у сечі до 2 діб після прийому. При повторному введенні фенібут не накопичується в організмі.

Склад та форма випуску

Діюча речовина: фенібут.

Лікарська форма: таблетки.

1 таблетка максібрен містить фенібут 250 мг.

Допоміжні речовини: 

• лактоза, моногідрат;;
• крохмаль картопляний;
• стеарат кальцію.

Основні фізико-хімічні характеристики: таблетки овальної форми з опуклою поверхнею від білого до білого кольору з жовтуватим відтінком.

Максібрен упакований по 10 таблеток у блістері та вкладений у картонну коробку №20.

Показання до застосування

• Астенічні та тривожно-невротичні розлади: почуття занепокоєння, страху, тривожності;
• безсоння та нічні занепокоєння у людей похилого віку;
• профілактика стресових станів перед операціями чи болісними діагностичними процедурами;
• хвороба Меньєра, запаморочення, які пов'язані з порушеннями роботи вестибулярного апарату різного походження;
• профілактика кінетозу (стану, що характеризується нудотою, блюванням, слабкістю і порушеннями вестибулярної функції при знаходженні в транспортному засобі, що рухається, такому як корабель або літак);
• заїкання та тіки у дітей віком від 8 до 14 років;
• як додатковий засіб при лікуванні абстинентного синдрому при алкоголізмі.

Максібрен купити ви можете онлайн у нас на сайті anc.ua, оформивши броню в найближчій аптеці або доставку кур'єром за потрібною адресою.

Протипоказання

Не рекомендується застосовувати препарат максібрен при підвищеній чутливості до компонентів препарату, гострій нирковій недостатності, під час вагітності та у період грудного вигодовування.

Препарат максібрен включає лактозу, тому його не рекомендується застосовувати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Особливості застосування

Діти

Максібрен можна застосовувати дітям з 8 років.

Дітям від 8 років до 14 років при астенічних та тривожно-невротичних станах призначають по 250 мг (1 таблетка) тричі на добу. Курс лікування становить 2-6 тижнів.

Застосування лікарського засобу максібрен у період вагітності та грудного вигодовування протипоказане через недостатність даних про його безпеку у ці періоди.

Побічні ефекти

Максібрен, як і інші препарати, може спричинити побічні ефекти, проте вони виявляються не у всіх пацієнтів:

• нервова система: можливі сонливість (на початку лікування), головний біль та запаморочення (при дозах вище 2000 мг на добу; при зниженні дози вираженість симптомів зменшується);
• травна система: нудота (на початку лікування), блювання, діарея, біль у животі;
• гепатобіліарна система: проявляється гепатотоксичність (при тривалому застосуванні високих доз);
• імунна система: алергічні реакції, такі як кропив'янка, почервоніння шкіри, висипання, ангіоневротичний набряк, набряк обличчя та язика;
• шкіра та підшкірні тканини: алергічні реакції (висипання, свербіж);
• психіка: емоційна нестабільність, порушення сну (особливо у дітей за недотримання інструкцій із застосування).

Якщо в процесі лікування проявляються побічні ефекти, не зазначені в інструкції, або якщо вже описані побічні ефекти особливо виражені, необхідно негайно звернутися до лікаря.

Дані про передозування відсутні. Максібрен є малотоксичним препаратом, і лише при тривалому застосуванні доз 7–14 г на добу він може проявляти гепатотоксичність. Ці дози значно перевищують рекомендовані середні терапевтичні дози, залежно від віку пацієнта (500–2000 мг).

Симптоми передозування включають сонливість, нудоту, блювання та запаморочення.

При тривалому застосуванні великих доз фенібуту можуть виникнути гіпотензія, гостра ниркова недостатність, еозинофілія та жирова дистрофія печінки.

Лікування полягає у промиванні шлунка та симптоматичній терапії.

Специфічний антидот відсутній.

Важливо повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції після застосування препарату максібрен. Це допомагає проводити моніторинг співвідношення користі та ризиків під час його використання.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій

Максібрен можна поєднувати з іншими психотропними препаратами, при цьому рекомендується зменшувати дозування фенібуту та супутніх ліків.

Максібрен посилює та продовжує дію снодійних, наркотичних, нейролептичних та протипаркінсонічних засобів.

Дуже важливо консультуватися з лікарем та дотримуватись його рекомендацій при поєднанні препаратів з іншими ліками, щоб уникнути небажаних взаємодій та мінімізувати ризик побічних ефектів.

Блок FAQ

Навіщо застосовують максібрен?

Показання для застосування:

• астенічні та тривожно-невротичні розлади: почуття занепокоєння, страху, тривожності;
• безсоння та нічні занепокоєння у людей похилого віку;
• профілактика стресу перед операціями чи болісними діагностичними процедурами;
• хвороба Меньєра, запаморочення різного походження, пов'язані з порушенням функції вестибулярного апарату;
• профілактика кінетозу (стан, що супроводжується нудотою, блюванням, слабкістю і порушенням вестибулярної функції при знаходженні в транспорті, що рухається, такому як корабель або літак);
• заїкання та тіки у дітей віком від 8 до 14 років;
• допоміжний засіб для лікування абстинентного синдрому при алкоголізмі.

Використана література

https://compendium.com.ua

https://likicontrol.com.ua

https://mozdocs.kiev.ua