Файтобакт

Файтобакт – фармакологічні властивості

Препарат Файтобакт належить до антибактеріальних засобів для системного застосування, β-лактамних антибіотиків, цефалоспоринів третього покоління.

До складу препарату входять цефоперазон (цефалоспориновий антибіотик ІІІ покоління) і сульбактам (необоротний інгібітор більшості основних β-лактамаз, які продукуються пеніцилін-резистентними мікроорганізмами).

Щоб Файтобакт купити в онлайн-аптеці АНЦ, необхідно мати рецепт, отриманий від лікаря. У цьому випадку можна буде оформити замовлення і купити його за найдоступнішою ціною.

Склад і форми випуску

Файтобакт уколи 1 і 2 г - це порошок для розчину для ін'єкцій по 500 і 1000 мг у флаконі та картонній упаковці № 1.

Діючі речовини Файтобакт: cefoperazone, sulbactam;

Файтобакт 1 г: 1 флакон містить сульбактам натрію, еквівалентно сульбактаму 0,5 г, та цефоперазон натрію, еквівалентно цефоперазону 0,5 г;

Файтобакт 2 г: 1 флакон містить сульбактам натрію, еквівалентно сульбактаму 1 г, та цефоперазон натрію, еквівалентно цефоперазону 1 г.

Основні фізико-хімічні властивості Файтобакт: кристалічний гігроскопічний порошок від білого до майже білого кольору.

Покази до застосування

Згідно з інструкцією, Файтобакт призначається для лікування інфекцій, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами:

• інфекції дихальних шляхів (верхніх і нижніх відділів);
• інфекції сечовивідних шляхів (верхніх і нижніх відділів);
• перитоніт, холецистит, холангіт та інші інфекції черевної порожнини;
• септицемія;
• менінгіт;
• інфекції шкіри та м'яких тканин;
• інфекції кісток і суглобів;
• запальні захворювання органів малого таза, ендометрити, гонорея та інші інфекції статевих органів.

Розчин можна вводити внутрішньовенно та внутрішньом'язово.

Перед початком терапії необхідно виключити наявність у пацієнта підвищеної чутливості до Файтобакту.

Дорослим застосовувати у середньодобовій дозі 2–4 г (введення кожні 12 годин). За тяжкого перебігу інфекцій дозу можна збільшити до 8 г/добу при співвідношенні діючих речовин 1:1 (тобто вміст цефоперазону — 4 г). У пацієнтів, які отримують сульбактам і цефоперазон у співвідношенні 1:1, може знадобитися додаткове окреме введення цефоперазону. У цьому випадку його слід вводити кожні 12 год рівними дозами. Рекомендована максимальна добова доза сульбактаму становить 4 г.

Для дітей доза препарату становить 40–80 мг/кг/добу. Препарат слід вводити кожні 6–12 годин рівномірно розподіленими дозами.

При тяжких інфекціях ці дози можна підвищувати до 160 мг/кг/добу при співвідношенні сульбактаму і цефоперазону 1:1. Дозу слід вводити, розподіляючи її на 2–4 рівні частини.

Лікування немовлят. Немовлятам 1-го тижня життя препарат слід вводити кожні 12 годин.

Максимальна добова доза для дітей не повинна перевищувати 80 мг/кг на добу. У разі, коли необхідна доза цефоперазону, що перевищує 80 мг/кг/добу, слід окремо додатково призначити цефоперазон..

Протипоказання

Засіб Файтобакт протипоказано приймати пацієнтам з алергією на сульбактам, пеніциліни або цефалоспорини в анамнезі;.

Особливості застосування

Файтобакт можна використовувати дітям у будь-якому віці, вагітним і жінкам, які годують груддю - тільки за призначенням лікаря.

Побічні ефекти

Ліки Файтобакт можуть спричиняти такі побічні реакції:

• З боку травної системи. Найчастішими побічними ефектами препарату, як і інших антибіотиків, були прояви з боку травної системи, включаючи діарею, нудоту та блювання, псевдомембранозний коліт, суперінфекцію, гіперестезію слизової оболонки ротової порожнини.
• З боку шкіри та підшкірних тканин. Як і в усіх пеніцилінах та цефалоспоринах, гіперчутливість може включати макулопапульозні висипання та кропив'янку, еритему, ексфоліативний дерматит, токсичний епідермальний некроліз, свербіж, синдром Стівенса-Джонсона. Розвиток зазначених реакцій більш імовірний у пацієнтів з наявністю алергії, зокрема на пеніциліни, в анамнезі.
• З боку крові та лімфатичної системи. Виникали випадки незначного зменшення кількості нейтрофілів. Як і у випадку з іншими β-лактамними антибіотиками, при тривалому застосуванні можливий розвиток оборотної нейтропенії. У деяких осіб у ході лікування може виявитися позитивний прямий тест Кумбса. Може спостерігатися зниження рівня гемоглобіну або гематокриту, випадки еозинофілії, тромбоцитопенії та гіпопротромбінемії, лейкопенії, анемії.
• З боку центральної нервової. Цефоперазон може значно знижувати запас концентрації альбуміну, при лікуванні новонароджених із жовтяницею підвищує ризик розвитку білірубінової енцефалопатії.
• З боку серцево-судинної системи. Гіпотензія, васкуліт, брадикардія/тахікардія, шок, кардіогенна зупинка серця.
• З боку імунної системи. Реакції гіперчутливості, анафілактоїдні та анафілактичні реакції (включаючи анафілактичний шок).
• Інші прояви. Головний біль, медикаментозна гарячка, озноб, біль та зміни у місці ін'єкції, посмикування м'язів, занепокоєння.
• З боку нирок та сечовидільної системи. Гематурія.
• З боку гепатобіліарної системи. Жовтяниця.
• З боку дихальної системи. Нечасто: ларингоспазм, бронхоспазм у пацієнтів з бронхіальною астмою в анамнезі та хронічними обструктивними захворюваннями дихальних шляхів. Рідко: алергічний риніт, диспное.
• Зміни лабораторних показників. Відзначалося змінне підвищення показників функціональних печінкових тестів АсАТ, АлАТ, рівня лужної фосфатази, білірубіну, подовження протромбінового часу, псевдопозитивні результати при визначенні вмісту глюкози в сечі неферментативними методами.
• Місцеві реакції. Препарат добре переноситься при внутрішньом'язовому введенні. Рідко може відзначатися біль у місці ін'єкції. Як і у випадку з іншими цефалоспоринами та пеніцилінами, при введенні препарату через внутрішньовенний катетер у деяких пацієнтів може розвинутися флебіт у місці інфузії.

Можливі суперінфекції; 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Файтобакт, ціна якого залежить від дозування, може вступати у взаємодії під час одночасного використання з аміноглікозидами, пробенецидом і алкоголем. Також можлива взаємодія з речовинами, використовуваними при лабораторних аналізах.

Блок FAQ

Файтобакт від чого?

Призначення Файтобакт: інфекції шкіри та м'яких тканин; інфекції кісток і суглобів; запальні захворювання органів малого таза, ендометрит, гонорея та інші інфекції статевих органів.

Використана література

https://compendium.com.ua

https://likicontrol.com.ua

https://mozdocs.kiev.ua