Діоксидин

Діоксидин – фармакологічні властивості

Діоксидин – це антибактеріальний препарат широкого спектру дії. Ефективний при інфекціях, викликаних вульгарним протеєм, синьогнійною паличкою, паличкою Фрідлендера, кишковою та дизентерійною паличками, сальмонелами, стафілококами, стрептококами, патогенними анаеробами, включаючи збудників газової гангрени. Активний щодо штамів бактерій, резистентних до антибіотиків, сульфаніламідів, нітрофуранів та інших препаратів.

При місцевому застосуванні діоксидин частково всмоктується, не має місцево-подразнюючої дії. Не піддається метаболізму. Чи не кумулюється. Виводиться нирками.

Щоб купити Діоксидин в онлайн аптеці, необхідно мати рецепт, отриманий від лікаря. В цьому випадку можна буде оформити замовлення та купити його за найбільш доступною ціною.

Склад та форми випуску

Діоксидин ампули випускаються у вигляді розчину 10 мг/мл, ампулах по 10 мл у картонній упаковці №10.

Діюча речовина:

• Діоксидін.1 мл розчину містить діоксидину 10 мг у перерахунку на 100% речовину

Допоміжна речовина: вода для ін'єкцій.

Діоксидин зберігають у захищеному від світла місці за нормальної температури 18 – 25°C. У разі випадання кристалів в ампулах в процесі зберігання (при температурі менше 15°С) їх розчиняють, нагріваючи ампули на киплячій водяній бані при струшуванні до розчинення кристалів (прозорий розчин). Якщо при охолодженні до (37±1)°С кристали знову не випадуть, препарат придатний до використання.

Показання до застосування

Відповідно до інструкції Діоксидин призначається при гнійно-запальних процесах різної локалізації:

• Гнійні плеврити.
• Емпієм плеври.
• Абсцес легень.
• Перітоніт.
• Цистит.
• Рани з глибокими порожнинами.
• Абсцеси м'яких тканин.
• Флегмони.
• Післяопераційні рани сечо- та жовчовивідних шляхів.

Також застосовується для профілактики інфекційних ускладнень після катетеризації сечового міхура. Діоксидин призначають лише дорослим.

Перед початком курсу лікування необхідно провести пробу на переносимість препарату, для чого гнійну порожнину ввести 10 мл 1% розчину. За відсутності протягом 3 – 6 годин побічних явищ (запаморочення, ознобу, підвищення температури тіла) розпочинають курсове лікування. Розчин вводять у порожнину через дренажну трубку, катетер або шприц зазвичай 10 - 50 мл 1% розчину. Максимальна добова доза становить 70мл 1% розчину. Застосовувати 1 або 2 рази на день (не перевищуючи добову дозу 70 мл 1% розчину). Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання та переносимості препарату. Курс лікування може тривати 3 тижні і більше. При необхідності курс лікування повторити через 1-1,5 місяці.

Застосовують місцево, накладаючи на поверхню рани пов'язки, змочені 1% розчином Діоксидину.

Протипоказання

Діоксидин заборонено приймати в таких випадках:

• Підвищена чутливість до препарату.
• Наявність в анамнезі недостатності кори надниркових залоз.

Препарат не призначають дітям у будь-якому віці.

Особливості застосування

Діоксидин протипоказаний вагітним і матерям, що годують груддю.

Засіб застосовують лише під ретельним наглядом лікаря. Не допускається безконтрольне застосування діоксидину та лікарських форм, що його містять.

При появі побічних реакцій слід зменшити дозу, призначити антигістамінні препарати, а при необхідності припинити застосування.

Діоксидин не випускається у формі таблеток та вушних крапель. Тим не менш, він використовується для закопування у вуха. Застосування ампул залежить від способу введення або нанесення:

• Внутрішньовенне введення: лікування тяжких септичних станів, гнійних менінгітів та інших гнійно-запальних процесів, спричинених чутливою до діоксидину інфекцією.
• Зовнішнє застосування: лікування опікових інфекцій, гнійних ран, що довго не гояться, і шкірних виразок, а також флегмони м'яких тканин — заповненої гноєм порожнини без чітких меж.
• Місцеве застосування: лікування тонзиліту, тонзилофарингіту - запалення глотки та піднебінних мигдаликів, отиту та його гострої гнійної форми.
• Внутрішньопорожнинне введення: лікування гнійних процесів у очеревині та грудній порожнині, гнійних плевритів - запалення оболонки легені, перитоніту, циститу та ран з глибокими гнійними порожнинами, а також для профілактики ускладнень після постановки катетера в сечовий міхур.

Деякі лікарі іноді призначають закопування діоксидину в ніс. Клінічних обґрунтувань цим рекомендаціям немає, і такий метод використання препарату не вітається.

Побічні ефекти

Ліки Діоксидин здатний спровокувати такі побічні ефекти:

• Алергічні реакції.
• Висипання на шкірі.
• Сверблячка.
• Головний біль.
• Озноб.
• Шкірна гіперемія.
• Диспепсія.
• Зміни у місці застосування: почервоніння, подразнення, запалення.
• Судоми та посмикування м'язів.
• Поява пігментних плям при дії сонця.

Наявність побічних проявів потребує відміни застосування препарату. При передозуванні можливе посилення побічних ефектів. Лікування симптоматичне.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Наразі невідомі можливі взаємодії препарату з іншими лікарськими засобами. Однак Діоксидин, ціна якого залежить від виробника, вимагає особливо дбайливого та обережного використання у хворих зі схильністю до алергічних реакцій та у тих, хто використовує для терапії велику кількість різних ліків.

Блок FAQ

Діоксидин це антибіотик чи ні?

Діоксидин – це антибактеріальний препарат широкого спектру дії групи похідних хіноксаліну, має хіміотерапевтичну активність при різних інфекціях, діє на штами бактерій, стійких до інших хіміопрепаратів, включаючи антибіотики.

Використана література

https://compendium.com.ua

https://likicontrol.com.ua

https://mozdocs.kiev.ua