Ампіцилін

Ампіцилін - фармакологічні властивості

Препарат Ампіцилін належить до бета-лактамних антибіотиків, пеніцилінів широкого спектра дії.

Ампіциліну тригідрат має широкий спектр антимікробної дії. Активний відносно грампозитивних мікроорганізмів (Streptococcus spp., зокрема S. pneumoniae, Enterococcus spp. та ін.) і низки грамнегативних мікроорганізмів (Neisseria meningitidis, N. gonorrhoeae, Escherichia coli, Shigella spp., Salmonella spp., Proteus spp., Bordetella pertussis, деяких штамів Haemophilus influenzae та ін.). Препарат руйнується пеніциліназою і тому не діє на пеніциліназоутворювальні штами мікробів (наприклад, Staphylococcus spp.).

Щоб Ампіцилін купити в онлайн-аптеці, необхідно мати рецепт, отриманий від лікаря. У цьому разі можна буде оформити замовлення і купити його за найдоступнішою ціною.

Склад і форми випуску

Ампіцилін таблетки 250 мг випускаються у блістерах у картонній упаковці №10 і 20.

Діюча речовина: ampicillin. 1 таблетка містить ампіциліну тригідрату в перерахуванні на ампіцилін 250 мг.

Допоміжні речовини:

• Крохмаль картопляний.
• Тальк.
• Кальцію стеарат.

Це таблетки білого або майже білого кольору, круглої форми з плоскою поверхнею, з фаскою та рискою.

Ампіцилін порошок для ін'єкцій випускається по 0.5 і 1 г у флаконах у картонній упаковці №1 і 10.

Діюча речовина: 1 флакон містить ампіциліну натрієвої солі стерильної, у перерахунку на ампіцилін - 0,5 г або 1,0 г.

Це порошок білого кольору, гігроскопічний.

Показання до застосування

За інструкцією, Ампіцилін уколи призначають у таких випадках:

• Сепсис.
• Септичний ендокардит.
• Менінгіт.
• Інфекції дихальних шляхів (пневмонія, хронічний бронхіт, абсцес легенів); сечовивідних і жовчовивідних шляхів (пієліт, пієлонефрит, цистит, холангіт, холецистит).
• Інфекції шкіри та м'яких тканин і захворювання, спричинені чутливими до дії антибіотика мікроорганізмами (спричинені бета-гемолітичними стрептококами групи А або коагулазо-позитивними стафілококами, чутливими до пеніциліну).
• Санація носіїв тифу (ті, що переносять Salmonella typhi і paratyphi).

Препарат вводити внутрішньом'язово або внутрішньовенно (краплинно або струминно).

Рекомендована доза для дорослих становить 250-500 мг 4 рази на добу. Добова до 1-3 г. При тяжких інфекціях добова доза може бути збільшена до 10 г і більше.

Новонародженим препарат призначати в добовій дозі 20-40 мг/кг, дітям інших вікових груп - 50-100 мг/кг. За тяжкого перебігу інфекції зазначені дози можуть бути подвоєні. Добову дозу вводити в 4-6 прийомів з інтервалом у 4-6 годин.

У разі менінгітів у дітей: дітям до 1 місяця призначати в добовій дозі 100-500 мг/кг, дітям віком від 1 місяця призначати в добовій дозі 200-300 мг/кг за 6-8 введень. Добову дозу вводити у 4-6 прийомів.

Тривалість лікування становить 7-14 діб і більше. Лікування ампіциліном слід продовжувати протягом щонайменше 48-72 годин після нормалізації температури тіла та зникнення симптомів захворювання. При інфекціях, спричинених гемолітичним стрептококом, тривалість лікування має становити не менше 10 діб.

Розчин для внутрішньом'язового введення готувати безпосередньо перед застосуванням, додаючи до вмісту флакона 5 мл стерильної води для ін'єкцій. Для внутрішньовенного струминного введення разову дозу препарату (не більше 2 г) розчиняти у 5-10 мл води для ін'єкцій або 0,9 % розчину натрію хлориду і вводити повільно впродовж 3-5 хв (введення у дозі 1-2 г здійснювати впродовж 10-15 хв). При разовій дозі, що перевищує 2 г, препарат вводити внутрішньовенно краплинно. Для внутрішньовенного краплинного введення разову дозу препарату (2-4 г) розчиняти в невеликому об'ємі води для ін'єкцій (7,5-15 мл відповідно), потім отриманий розчин антибіотика додати до 125-250 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5-10 % розчину глюкози та вводити зі швидкістю 60-80 крапель на хвилину. При краплинному введенні дітям як розчинник застосовувати 5-10 % розчин глюкози. Розчини використовувати одразу після приготування.

Протипоказання

Засіб Ампіцилін заборонено приймати в таких випадках:

• Підвищена чутливість до ампіциліну та до інших β-лактамних антибіотиків.
• Тяжкі порушення функцій печінки та нирок.
• Інфекційний мононуклеоз.
• Лейкемія.
• ВІЛ-інфекції.
• Захворювання шлунково-кишкового тракту/коліт, пов'язаний із застосуванням антибіотиків.

Ампіцилін у таблетках не застосовують для дітей віком до 6 років.

Особливості застосування

Застосування Ампіциліну вагітним можливе тільки в тому випадку, коли очікувана користь для жінки перевищує потенційний ризик для плода. Ампіцилін проникає у грудне молоко у низьких концентраціях. Під час лікування препаратом слід припинити годування груддю.

Побічні ефекти

Ліки Ампіцилін можуть стати причиною таких побічних ефектів:

• Алергічні реакції.
• Нудота, блювання, діарея, зміни смаку, біль у животі, стоматит, глосит, сухість у роті, кишковий дисбактеріоз, гастрит, ентероколіт, геморагічний коліт.
• Гепатит, холестатична жовтяниця.
• При застосуванні високих доз у хворих із нирковою недостатністю - тремор, судоми, головний біль, нейропатія.
• Помірне підвищення активності печінкових трансаміназ, лактатдегідрогенази, лужної фосфатази, креатиніну, хибнопозитивні результати неферментативних глюкозуричних тестів та реакції Кумбса.

Також можуть виникати оборотні порушення гемопоезу, інтерстиціальний нефрит, суперінфекція, кандидоз. При застосуванні Ампіциліну у хворих із бактеріємією можлива реакція бактеріолізу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Ампіцилін, ціна якого обумовлена дозуванням і формою випуску, збільшує ефект антикоагулянтів, антибіотиків аміноглікозидного ряду, знижує ефект пероральних контрацептивів. При одночасному застосуванні Ампіциліну з пероральними естрогеновмісними препаратами відзначається зниження їхньої ефективності за рахунок ослаблення печінкової циркуляції естрогенів.

Пробенецид знижує канальцеву секрецію ампіциліну, внаслідок чого зростає ризик розвитку його токсичної дії.

Імовірність появи шкірного висипу підвищує алопуринол.

Високі дози Ампіциліну знижують рівень атенололу у плазмі крові, тому рекомендується застосовувати ці препарати роздільно, спочатку приймати атенолол, а після нього - Ампіцилін.

Ампіцилін знижує кліренс і збільшує токсичність метотрексату, посилює всмоктування дигоксину.

При взаємодії ампіциліну з макролідами, паромоміцином, тетрациклінами, хлорамфеніколом знижується ефект обох препаратів. Ампіцилін може знижувати ефект натрію бензоату.

При одночасному застосуванні з блокаторами бета-адренорецепторів зростає ймовірність виникнення анафілактичних реакцій.

Блок FAQ

Ампіцилін від чого призначається?

Засіб застосовується при інфекціях, викликаних чутливими до препарату мікроорганізмами: інфекції біліарної системи, інфекції дихальних шляхів і ЛОР-органів.

Ампіцилін як приймати?

Препарат приймають внутрішньо незалежно від прийому їжі. Разова доза для дорослих становить 0,25 - 0,5 г, добова - 1 - 3 г. Дітям препарат призначають у добовій дозі 50-100 мг/кг маси тіла. Дітям з масою тіла до 20 кг призначають по 12,5-25 мг/кг.

Використана література

https://compendium.com.ua

https://likicontrol.com.ua

https://mozdocs.kiev.ua