Вітоприл таблетки 20 мг блістер №30
Основні властивості
Характеристики
Торгова назва | Вітоприл |
Діюча речовина | Лізиноприл |
Дорослим | Можна |
Спосіб застосування | Всередину, тверді |
Дітям | Не можна |
Вагітним | Не можна |
Годуючим | Не можна |
Алергікам | З обережністю |
Виробник | Стада |
Діабетикам | З обережністю |
Країна виробництва | Німеччина |
Водіям | З обережністю |
Форма | Таблетки |
Первинна упаковка | блістер |
Умови відпуску | За рецептом |
Код ATC | C09A A03 Лізиноприл |
Інструкція Вітоприл таблетки 20 мг блістер №30
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ВІТОПРИЛ®
(VITOPRIL®)
Склад:
діюча речовина: лізиноприлу дигідрат:
1 таблетка 2,5 мг містить лізиноприлу дигідрату 2,723 мг, в перерахунку на лізиноприл 2,5 мг;
1 таблетка 5 м г містить лізиноприлу дигідрату 5,445 мг, в перерахунку на лізиноприл 5 мг;
1 таблетка 10 мг містить лізиноприлу дигідрату 10,890 мг, в перерахунку на лізиноприл 10 мг;
1 таблетка 20 мг містить лізиноприлу дигідрату 21,780 мг, в перерахунку на лізиноприл 20 мг;
допоміжні речовини: кальцію гідрофосфат, крохмаль кукурудзяний, крохмаль прежелатинізований, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, маніт (Е 421).
Лікарська форма.
Таблетки.
Фармакотерапевтична група.
Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Код АТС С09А А03.
Клінічні характеристики.
Показання.
Монотерапія та/або комбінована терапія.
− Артеріальна гіпертензія;
− симптоматична серцева недостатність;
− короткочасне (6 тижнів) лікування у складі комбінованої терапії гострого інфаркту міокарда (в перші 24 години) зі стабільною гемодинамікою;
− діабетична нефропатія у пацієнтів з інсулінзалежним та цукровим діабетом ІІ типу.
Протипоказання.
− При гіперчутливості до лізиноприлу або до інших інгібіторів АПФ, або однієї зі складових препарату.
− Ангіоневротичний набряк в анамнезі, у тому числі після застосування інгібіторів АПФ, ідіопатичний і спадковий набряк Квінке.
− Первинний гіперальдостеронізм.
− Після трансплантації нирки.
− Кардіогенний шок.
− Гіповолемія.
− Гострий інфаркт міокарда (систолічний тиск нижче 90 мм рт.ст.).
− Стеноз ниркової артерії.
− Гостра ниркова недостатність з підвищеним тиском.
− Тяжка серцева недостатність.
− Тяжка артеріальна або реноваскулярна гіпертензія.
− У період годування груддю.
− У період вагітності.
− Дитячий вік.
Спосіб застосування та дози.
Вітоприл® рекомендовано застосовувати 1 раз на добу, вранці. Препарат застосовують незалежно від прийому їжі. Запивають таблетку достатньою кількістю рідини.
Вітоприл® 2,5 та 5 мг розламується на дві рівні частини, Вітоприл®10 та 20 мг розламується на чотири рівні частини.
Артеріальна гіпертензія
Вітоприл® можна застосовувати як монотерапію та в комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами.
Початкова доза
Для хворих на артеріальну гіпертензію рекомендована початкова доза становить 2,5 мг. У пацієнтів з нирковою та серцевою недостатністю, з гіповолемією та/або сольовим дефіцитом, або пацієнтів з тяжкою ренальною гіпертензією можливе значне підвищення артеріального тиску після прийому початкової дози. Для таких хворих рекомендована початкова доза Вітоприлу® становить 2,5-5 мг лізиноприлу/добу, пацієнти мають перебувати під наглядом лікаря. При наявності ниркової недостатності слід застосовувати нижчкі дози препарату.
Підтримуюча доза
Зазвичай підтримуюча доза становить 20 мг один раз на добу. При відсутності бажаного лікувального ефекту після 2-4 тижнів лікування дозу слід збільшити. Максимальна доза, яку застосовували у тривалому клінічно-контрольованому дослідженні, становила 40 мг/добу.
Лікування хворих із порушенням ниркової функції
На початку лікування Вітоприлом® може розвинутись симптоматична гіпотензія, особливо при супутньому застосуванні діуретиків. При можливості слід припинити застосування діуретиків за 2-3 дні до початку лікування Вітоприлом®. У хворих на артеріальну гіпертензію, яким неможливо відмінити прийом діуретиків, слід розпочинати лікування з 5 мг/добу, а також постійно контролювати ниркову функцію та рівень калію сироватки крові. Далі дозу поступово підвищують, залежно від рівня артеріального тиску. При необхідності лікування діуретиками відновлюють.
Підвищення дози у хворих із нирковою недостатністю
Дозування препарату у хворих із нирковою недостатністю залежить від кліренсу креатиніну (див. таб. 1).
Таблиця 1. Схему дозування у хворих із нирковою недостатністю
Кліренс креатиніну (мл/хв) |
Початкова доза (мг/добу) |
Менше ніж 10 мл/хв (включачи хворих, які знаходяться на гемодіалізі) |
2,5 мг* |
10-30 мл/хв |
2,5-5 мг |
31-80 мл/хв |
5-10 мг |