Тулізид порошок для розчину для ін'єкцій 1 г флакон №1

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

ТУЛІЗИД

(TULIZID)

 

 

Склад:

діюча речовина: ceftazidime;

1 флакон містить: цефтазидиму пентагідрат у перерахунку на цефтазидим 1 г ;

допоміжні речовини: натрію карбонат.

 

Лікарська форма.

Порошок для розчину для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група.

Антибактеріальний засіб для системного застосування.  Цефалоспорини третього покоління.

Код АТС J01D D02.

 

Клінічні характеристики.

 

Показання.

Лікування  моно- та змішаних інфекцій, спричинених чутливими мікроорганізмами.

Тяжкі інфекції: - сепсис, бактеріємія, перитоніт, менінгіт;

 - інфекції у хворих зі зниженим імунітетом;

   - у пацієнтів відділень інтенсивної терапії, наприклад, з інфікованими опіками.

Інфекції дихальних шляхів, включаючи інфекції легенів у хворих на муковісцидоз.

Інфекції ЛОР-органів.

Інфекції сечовивідних шляхів.

Інфекції шкіри та м’яких тканин.

Інфекції травного тракту, жовчних шляхів і черевної порожнини.

Інфекції кісток і суглобів.

Інфекції, пов’язані з гемо- та перитонеальним діалізом і неперервним амбулаторним перитонеальним діалізом.

Профілактика: оперативні втручання на передміхуровій залозі (трансуретральна резекція).

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до цефалоспоринових антибіотиків.

Гіперчутливість до цефтазидиму пентагідрату або будь-якого інгредієнта препарату.

 

 

 

Спосіб застосування та дози.

Доза залежить від тяжкості захворювання, чутливості, локалізації та типу інфекції, а також від віку та функції нирок пацієнта.

Рекомендовано перед застосуванням препарату зробити шкірну пробу на переносимість.

 

Дорослі

У більшості випадків добова доза становить від 1 до 6 г за 2-3 прийоми шляхом внутрішньовенної або внутрішньом’язової ін’єкції.

Інфекції сечостатевих шляхів і менш тяжкі інфекції: 500 мг – 1 г кожні 12 годин.

Більшість інфекцій: 1 г кожні 8 годин або 2 г кожні 12 годин.

Дуже тяжкі інфекції, особливо у хворих на імунодефіцит, включаючи хворих на нейтропенію: 2 г кожні 8 або 12 годин або 3 г кожні 12 годин.

Муковісцидоз у поєднанні із синьогнійною інфекцією легенів: від 100 до150 мг/кг на добу за 3 прийоми.

Загалом лікування препаратом слід продовжувати ще 2 дні після зникнення проявів інфекції, однак у разі тяжких інфекцій лікування може бути тривалим.

Застосування дози до 9 г на добу дорослими з нормальною функцією нирок не спричиняло будь-яких ускладнень.

При застосуванні для профілактики при оперативних втручаннях на передміхуровій залозі слід ввести 1 г під час індукції в анестезію. Другу дозу вводять у момент видалення катетера.

 

Діти віком від 2 місяців

30-100 мг/кг на добу за 2-3 прийоми. Дітям з імунодефіцитом, муковісцидозом чи хворим на менінгіт, рекомендується вводити дози до 150 мг/кг/добу (максимально 6 г на добу) за три прийоми.

 

Діти віком 0-2 місяці

25–60 мг/кг/добу у вигляді 2 ін’єкцій. У новонароджених період напіввиведення цефтазидиму із сироватки може бути у 3–4 рази більший, ніж у дорослих.

 

Хворі літнього віку

Враховуючи зниження кліренсу цефтазидиму, для хворих літнього віку, що мають  гострі інфекції, добова доза звичайно не повинна перевищувати 3 г , особливо для пацієнтів віком понад 80 років. Тривалість лікування визначається індивідуально.

 

Дозування при порушеній функції нирок

Цефтазидим виводиться нирками у незміненому стані. Тому для пацієнтів з порушенням функції нирок доза повинна бути зменшена.

Початкова доза повинна становити 1 г . Визначення підтримуючої дози повинно базуватися на швидкості гломерулярної фільтрації.

 

Рекомендовані підтримуючі дози цефтазидиму при нирковій недостатності

 

Кліренс креатиніну, мл/хв	Прибл. рівень креатиніну в сироватці, мкмоль/л (мг/дл)	Рекомендована одноразова доза цефтазидиму, г	Частота дозування (год)
> 50	<150 (<1,7)	Звичайна доза
50 – 31	150–200 (1,7–2,3)	1	12
30 – 16	200–350 (2,3–4,0)	1	24
15 – 6	350–500 (4,0–5,6)	0,5	24
< 5	> 500 (> 5,6)	0,5	48

 

 

Для пацієнтів з тяжкими інфекціями одноразову дозу можна збільшити на 50% або відповідно збільшити частоту введення. У таких пацієнтів рекомендується контролювати рівень цефтазидиму в сироватці, який не повинен перевищувати 40 мг/л.

У дітей кліренс креатиніну слід відкоригувати відповідно до площі поверхні тіла або до маси тіла.

 

Гемодіаліз

Період напіввиведення цефтазидиму із сироватки під час гемодіалізу становить від 3 до 5 годин.

Після кожного сеансу гемодіалізу слід вводити підтримуючу дозу цефтазидиму, яка рекомендується в таблиці, наведеній вище.

 

Перитонеальний діаліз

Цефтазидим можна застосовувати при перитонеальному діалізі у звичайному режимі та при тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі.

Крім внутрішньовенного застосування, цефтазидим можна включати до діалізної рідини (звичайно від 125 до 250 мг на 2 л діалізної рідини).

Для пацієнтів з нирковою недостатністю, яким проводиться тривалий артеріовенозний гемодіаліз або високошвидкісна гемофільтрація у відділеннях інтенсивної терапії, рекомендована доза становить 1 г на добу у вигляді одноразової дози або за кілька прийомів. Для гемофільтрації з низькою швидкістю слід застосовувати дози, як при порушенні функції нирок.

Для пацієнтів, яким проводиться веновенозна гемофільтрація та веновенозний гемодіаліз, рекомендації з дозування наведені у таблицях.

 

Рекомендації з дозування цефтазидиму для пацієнтів, яким проводиться тривала веновенозна гемофільтрація