Цефоперазон порошок для ін'єкцій 1000 мг №10

Порошок для розчину для ін'єкцій «Цефоперазон» застосовується при наступних показаннях:

інфекції дихальних шляхів (верхніх і нижніх відділів); холецистит, холангіт, перитоніт і інші інфекції черевної порожнини; інфекції сечовивідних шляхів (верхніх і нижніх відділів); септицемія: менінгіт; інфекції шкіри та м'яких тканин; інфекції кісток і суглобів; запальні захворювання органів малого таза, ендометрит, гонорея та інші інфекції статевих органів.

Склад

Діюча речовина: cefoperazone, sulbactam.

1 флакон містить: цефоперазону натрію еквівалентно цефоперазону 500 мг, сульбактаму натрію еквівалентно сульбактаму 500 мг

або цефоперазону натрію еквівалентно цефоперазону 1000 мг, сульбактаму натрію еквівалентно сульбактаму 1000 мг.

Протипоказання

Алергія на пеніцилін, сульбактам, цефоперазон або будь-який цефалоспорин; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну становить 30 мл/хв).

Спосіб застосування

Перед застосуванням препарату слід зробити шкірну пробу на переносимість.

Застосування дорослим. Стандартна доза препарату для дорослих становить від 2 до 4 г на добу (тобто від 1 до 2 г цефоперазону на добу) внутрішньовенно або внутрішньом’язово в рівних дозах кожні 12 годин.

При тяжких або рефрактерних інфекціях добову дозу препарату можна підвищити до 8 г (тобто доза цефоперазону – 4 г), яку вводять внутрішньовенно у рівних дозах кожні 12 годин. Рекомендована максимальна добова доза сульбактаму становить 4 г (8 г препарату).

Особливості

Вагітні

Препарат можна застосовувати у період вагітності лише тоді, коли очікувана користь для жінки перевищує потенційний ризик для плода, а також у разі нагальної потреби.

Діти

Препарат застосовують дітям. Однак всебічних досліджень щодо застосування препарату недоношеним немовлятам або новонародженим не проводилося. Тому перед початком лікування недоношених немовлят або новонароджених слід ретельно оцінити потенційну користь та можливий ризик терапії.

У новонароджених із білірубіновою енцефалопатією цефоперазон не заміщує білірубін у місцях зв’язування з протеїнами плазми крові.

Водії

Вплив препарату на здатність керувати автомобілем і працювати з іншою технікою малоймовірний.

Передозування

Інформація щодо гострої інтоксикації цефоперазоном натрію та сульбактамом натрію у людини обмежена. Очікується, що передозування препарату може спричиняти прояви, що головним чином є посиленням його побічних ефектів. Слід брати до уваги, що високі концентрації бета-лактамних антибіотиків у спинномозковій рідині можуть спричиняти неврологічні реакції, зокрема судоми. Оскільки цефоперазон та сульбактам виділяються із системи циркуляції шляхом гемодіалізу, ця процедура може посилювати виведення препарату з організму у разі передозування у пацієнтів з порушенням функції нирок.

Побічні ефекти

Інфекції та інвазії; псевдомембранознийколіт, суперінфекція.

З боку крові та лімфатичної системи: еозинофілія, гіпопротромбінемія, нейтропенія (пов'язана з тривалим застосуванням, оборотна), тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, анафілактоїдні та анафілактичні реакції (включаючи шок).

З боку нервової системи: головний біль, неспокій. Цефоперазон може істотно знижувати концентрацію альбуміну, при лікуванні новонароджених з жовтяницею може підвищити ризик розвитку білірубінової енцефалопатії.

З боку серцево-судинної системи: васкуліт, артеріальна гіпотензія, брадикардія / тахікардія, кардіогенний шок, зупинка серця.

З боку шлунково-кишкового тракту: діарея, нудота, блювота. Як і при застосуванні інших антибіотиків, найчастішими побічними ефектами були прояви з боку шлунково-кишкового тракту.

З боку гепатобіліарної системи: жовтяниця.

З боку шкіри та підшкірних тканин: макулопапульозні висипання, кропив'янка, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, свербіж, еритема, ексфоліативний дерматит. Як і при застосуванні всіх та цефалоспоринів, повідомлялося про гіперчутливість. Розвиток зазначених реакцій найбільш ймовірно у пацієнтів з алергією в анамнезі, зокрема на пеніциліни.

З боку нирок та сечовидільної системи: гематурія.

З боку дихальної системи: ларингоспазм, бронхоспазм, задишка, гіперестезія слизової оболонки порожнини рота.

Взаємодія

Аміноглікозиди. Змішування препарату з аміноглікозидами в одному шприці призводить до взаємної інактивації; якщо ці групи антибактеріальних агентів потрібно застосовувати в один період часу, то вводити їх потрібно в різні місця з інтервалом в 1 годину. Препарат підвищує ризик розвитку нефротоксичності аміноглікозидів, фуросеміду.

Бактеріостатичні препарати (хлорамфенікол, еритроміцин, сульфаніламіди, тетрацикліни) знижують активність препарату.

Пробенецид зменшує канальцеву секрецію сульбактаму; результатом цього є збільшення їх плазматичної концентрації і періоду напіввиведення препаратів та підвищення ризику інтоксикації. Посилює ризик кровотечі при застосуванні разом із нестероїдними протизапальними препаратами.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності: 2 роки.