Цефазолін-БХФЗ порошок для розчину для ін'єкцій 1 г флакон №1

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

ЦЕФАЗОЛІН-БХФЗ

(CEFAZOLINE-BCPP)

 

 

Склад:

діюча речовина: цефазолін;

1 флакон містить цефазоліну (у вигляді цефазоліну натрієвої солі) 500 мг або 1000 мг;

 

Лікарська форма.

Порошок для розчину для ін'єкцій.

 

Фармакотерапевтична група.

Протимікробні засоби для системного застосування. Цефалоспорини. Код АТС J01D B04.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:

·   інфекції дихальних шляхів;

·   інфекції сечостатевої системи;

·   інфекції шкіри і м'яких тканин;

·   інфекції жовчовивідних шляхів;

·   інфекції кісток і суглобів;

·   ендокардит;

·   сепсис;

·   профілактика інфекцій під час хірургічних втручань.

 

Протипоказання.

·   Гіперчутливість до антибіотиків цефалоспоринового ряду та інших β-лактамних антибіотиків.

 

Спосіб застосування та дози.

Перед початком терапії необхідно виключити наявність у пацієнта підвищеної чутливості до антибіотика, зробивши шкірну пробу.

Цефазолін вводять внутрішньом’язово та внутрішньовенно (краплинно та струминно). Цефазолін не можна вводити інтратекально!

Приготування розчинів для ін’єкцій та інфузій

Для внутрішньом’язового введення вміст флакона 500 мг (1000 мг) розчиняють у 2-3 мл (4-5 мл) 0,9 % розчину натрію хлориду або стерильної води для ін'єкцій, ретельно струшуючи до повного розчинення. Вводять глибоко у верхній зовнішній квадрант великого сідничного м'яза.

Для внутрішньовенного струминного введення разову дозу препарату розчиняють у 10 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або стерильної води для ін'єкцій та повільно вводять протягом 3-5 хв.

При внутрішньовенному краплинному введенні 500 мг або 1000 мг препарату розводять у 50-100 мл води для ін’єкцій або 0,9 % розчину натрію хлориду, або в одному з наступних розчинів: 5 % розчин глюкози, 10 % розчин глюкози, 5 % розчин глюкози в розчині лактату натрію для інфузій, 0,9 % розчин натрію хлориду з 5 % розчином глюкози для внутрішньовенної інфузії, 0,45 % розчин натрію хлориду з 5 % розчином глюкози для внутрішньовенної інфузії, 5 % розчин лактату натрію або 10 % розчин інвертованого цукру у воді для ін’єкцій, розчин Рінгера для ін’єкцій з лактатом або без лактату; введення здійснюють протягом 20-30 хв (швидкість введення − 60-80 крапель/хв). Під час розведення флакони енергійно струшують до повного розчинення. Добові дози при внутрішньовенному введенні залишаються такими ж, як і для внутрішньом'язового введення.

Дозування

Середня добова доза для дорослих зазвичай становить 1000-4000 мг, максимальна добова доза – 6000 мг.