Інструкція Тігацил порошок для приготування розчину для інфузій 50 мг флакон №10

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

ТИгацил

(Tygacil®)

 

Склад:

діюча речовина: tigecycline;

1 флакон містить 50 мг тайгецикліну;

допоміжні речовини: лактози моногідрат; кислота хлористоводнева розведена; натрію гідроксид.

 

Лікарська форма.

Порошок для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості:

ліофілізат у вигляді злиплої маси або порошку оранжевого кольору.

 

Фармакотерапевтична група.

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Тетрацикліни. Код АТX. J01A A12.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії.

Тайгециклін – антибіотик гліцилциклінового ряду, який інгібує трансляцію білка у бактеріях шляхом приєднання до рибосомної субодиниці 30S та блокування входу молекул аміно-ацил-тРНК в сайт А рибосоми, що перешкоджає включенню амінокислотних залишків у нарощувані пептидні ланцюги.

Загалом вважають, що тайгецикліну притаманна бактеріостатична дія. При дослідженні впливу тайгецикліну на Enterococcus spp., Staphylococcus aureus та Escherichia coli в концентрації, яка в 4 рази вища за мінімальну пригнічуючу концентрацію (МПК), було виявлено зниження кількості бактеріальних колоній на 2 log.

Механізм резистентності.

Тайгециклін здатний переборювати два основні механізми резистентності бактерій до тетрацикліну: рибосомальний захист та активне виведення. Для збудників родини Enterobacteriaceae існує перехресна резистентність між тайгецикліном та міноциклінрезистентними ізолятами, обумовлена ефлюксним механізмом резистентності до багатьох препаратів. Між тайгецикліном та більшістю класів антибіотиків немає перехресної резистентності, в основі якої лежить модифікація мішені дії. Тайгециклін чутливий до хромосомнокодованих ефлюксних механізмів резистентності представників родини Proteeaе та Pseudomonas aeruginosa. Збудники родини Proteeae (Proteus spp., Providencia spp. та Morganella spp.) загалом менш чутливі до тайгецикліну, ніж інші представники Enterobacteriaceae. Знижену чутливість в обох групах пов’язують з суперекспресією неспецифічного ефлюксного насоса AcrAB. Знижена чутливість Acinetobacter baumanii пов’язана з суперекспресією ефлюксного насоса AdeABC.

Граничні точки.

Європейським комітетом перевірки антимікробної чутливості (EUCAST) встановлені такі межі МПК:

для Staphylococcus spp. – S ≤ 0,5 мг/л та R > 0,5 мг/л;

для видів Streptococcus spp., окрім S. pneumoniae, – S ≤ 0,25 мг/л, R > 0,5 мг/л;

для Enterobacter spp. – S ≤ 0,25 мг/л,  R > 0,5 мг/л;

для представників Enterobacteriaceae – S ≤ 1(^) мг/л,  R > 2 мг/л.

(^) - Активність тайгецикліну in vitro знижена щодо Proteus, Providencia та Morganella spp.

Встановлена клінічна ефективність застосування препарату проти анаеробних бактерій при полімікробних інтраабдомінальних інфекціях, але кореляції між значеннями MIC, даними щодо фармакокінетики/фармакодинаміки та клінічними результатами немає. Отже, відомості про межі чутливості не надаються. Слід відмітити широкий діапазон MIC для організмів родів Bacteroides та Clostridium, який може включати значення, що перевищують 2 мг/л.

Існує обмежена кількість даних щодо клінічної ефективності тайгецикліну проти ентерококів. Однак, клінічні дослідження показали, що полімікробні інтраабдомінальні інфекції піддаються лікуванню тайгецикліном.

Чутливість.

Частота набутої резистентності може змінюватись залежно від місця та періоду відбору досліджуваних мікроорганізмів; також бажано мати локальні відомості щодо резистентності, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. За необхідності, коли місцева набута резистентність досягла такого рівня, що користь застосування препарату принаймні при деяких типах інфекцій стає сумнівною, слід звернутися за допомогою до експерта.