Таргоцид порошок ліофілізований для приготування розчину для ін'єкцій 400 мг флакон з розчинником в ампулі 3,2 мл №1

Фармакологічні властивості

Глікопептидні антибіотики для системного застосування, продукт ферментації acinoplanes teichomyceticus. має бактерицидну активність відносно аеробних і анаеробних грампозитивних бактерій. тейкопланін пригнічує ріст чутливих мікроорганізмів за рахунок втручання в біосинтез мембран клітин у місцях, відмінних від місць дії бета-лактамних антибіотиків. in vitro встановлено, що тейкопланін активний відносно стафілококів (включаючи резистентні до метициліну та інших бета-лактамних антибіотиків штами), стрептококів, ентерококів, дифтероїдів і клостридій, включаючи clostridium difficile. тейкопланін не викликає розвитку бактеріальної резистентності та перехресної резистентності in vitro з пеніцилінами, цефалоспоринами, макролідами, тетрациклінами, хлорамфеніколом, аміноглікозидами та рифампіцином. деяка перехресна резистентність ентерококів спостерігалася між тейкопланіном і ванкоміцином.

Таргоцид активний відносно таких грампозитивних аеробів: паличкоподібних бактерій, лістерій, родококков / ерітрококков, стафілококів - золотистого та незолотістого (в 5-15%), стрептококів, у тому числі St. pneumoniae; анаеробів: клостридій, пептострептококів, еубактерій, Propionibacterium acnes.

До стійких до тейкопланіну мікроорганізмів належать грампозитивні аероби, такі як актиноміцети, ерізіпелотрікс, гетероферментативні лактобацили, Leuconostoc, Nocardia asteroides, Рediococcus; а також грамнегативні аероби, такі як коки; бацили та інші мікроорганізми - хламідії, мікобактерії, мікоплазми, рикетсії, трепонеми.

Тейкопланін може застосовуватися тільки парентерально, оскільки не всмоктується після прийому всередину. Після в / м введення препарату у разовій дозі 3-6 мг/кг біодоступність становить 90-94%. Профіль концентрації препарату в сироватці крові після в / в введення характеризується двофазним розподілом зі швидкою та тривалою фазами та становить приблизно 0,3-3 год; період напіввиведення - від 70 до 100 ч. Такий тривалий період напіввиведення дозволяє застосовувати препарат 1 раз на добу.

Концентрація препарату в сироватці крові через 5 хв після разової в / в ін'єкції в дозі 3 або 6 мг/кг у здорових осіб становить відповідно 53,4 та 111,8 мг/л. Тейкопланін легко проникає в шкіру, міокард, легеневу тканину; плевральну, синовіальну та перитонеальну рідину, кістки та досягає в них максимальної концентрації, яка порівнянна з такою у сироватці крові після в / м ін'єкції. Тейкопланін проникає в лейкоцити та підвищує їх антибактеріальну активність. У спинномозковій рідині, еритроцити та жирову тканину тейкопланін практично не надходить.

Приблизно 90-95% тейкопланіну зв'язується з білками плазми крові. При парентеральному застосуванні активна речовина метаболізується лише на 3% (нині не ідентифіковано жоден метаболіт тейкопланіну); приблизно 80% прийнятої дози виводиться з сечею в незміненому вигляді за 16 днів. У осіб з нормальною функцією нирок тейкопланін практично повністю виводиться в незміненому вигляді з сечею. При нирковій недостатності тейкопланін виводиться повільніше, спостерігається порушення співвідношення між періодом напіввиведення та кліренсом креатиніну. У осіб похилого віку внаслідок погіршення функції нирок тейкопланін виводиться повільніше.

Показання

Важкі інфекції, викликані чутливими до препарату грампозитивними бактеріями, особливо - staphylococcus aureus, включаючи штами, резистентні до метициліну та цефалоспоринів: дихальних шляхів; сечових шляхів (верхніх і нижніх відділів); шкіри та м'яких тканин; кісток і суглобів; сепсис / септицемія; ендокардит; перитоніт, пов'язаний з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом. тейкопланін показаний для лікування інфекцій в осіб з алергічними реакціями на бета-лактамні антибіотики; для профілактики інфекцій, спричинених грампозитивними мікроорганізмами: у стоматології; при маніпуляціях / оперативних втручаннях на верхніх дихальних шляхах (у тому числі при загальній анестезії), урологічних, гінекологічних втручаннях або операціях на шлунково-кишкового тракту, а також для інтраперитонеального введення у пацієнтів, які перебувають на хронічному амбулаторному перитонеальному діалізі.

Застосування

Вводиться парентерально: в / в болюсно (шляхом швидкої - 3-5 хв - ін'єкції), або інфузійно (30 хв), в / м, або внутрішньоперитонеально.

Для приготування розчину набирають все вміст ампули з розчинником в шприц і повільно вводять у флакон з активним компонентом. Обережно похитують флакон між долонями, поки порошок повністю не розчиниться. Уникати утворення бульбашок! Якщо р-р спінюється, слід дати флакону відстоятися в вертикальному положенні до тих пір, поки піна повністю не зникне. Отриманий таким чином готовий ізотонічний (рН 7,5) розчин може зберігатися не більше 48 год при кімнатній температурі та 7 діб - при 4 °C. Готовий розчин можна вводити безпосередньо або розводити 0,9% розчином натрію хлориду, розчином на основі лактату натрію (Рінгер-лактат, р-р Хартмана). Після розведення в таких розчинах препарат можна зберігати не більше 24 годин при кімнатній температурі або 7 діб - при 4 °C. При розведенні 5% розчином глюкози або розчином 0,18% натрію хлориду та 4% глюкози - розчин може зберігатися протягом 24 годин; розчином для перитонеального діалізу - 1,36 або 3,86% глюкози - протягом 24 год при 4 °C. Тейкопланін зберігає свою стабільність протягом 48 год при температурі 37 °C у складі розчинів для перитонеального діалізу, що містять інсулін або гепарин.

Дозу Таргоциду встановлюють з урахуванням тяжкості захворювання. Зазвичай в перший день призначають в / в одноразово в дозі 6 мг/кг (приблизно 400 мг), надалі - 6 мг/кг в / в або в / м або 3 мг/кг (200 мг) в / в або в / м 1 раз на добу. Більш високі дози та в / в спосіб введення застосовується при важких інфекціях. Пацієнтам з масою тіла, що перевищує 85 кг, препарат призначають в дозі 6 мг/кг.

При дуже тяжких інфекціях, що загрожують життю (сепсис, ендокардит, інфекції кісток і суглобів, тяжкі пневмонії та ін.) Тейкопланін призначають в початковій дозі 6 мг/кг (приблизно 400 мг) 2 рази на добу протягом 1-4 днів з подальшим переходом на підтримуючу дозу 6 мг/кг на добу в / в або в / м.

Для досягнення максимального бактерицидного ефекту Таргоцид слід комбінувати з іншими бактерицидними препаратами (наприклад при стафілококової ендокардиті або станах, при яких неможливо виключити наявність грамнегативною компонента (емпіричне лікування лихоманки у хворих з нейтропенією).

У більшості пацієнтів клінічний ефект досягається через 48-72 год з моменту початку лікування. Загальна тривалість лікування залежить від типу, тяжкості інфекції та індивідуальних особливостей організму пацієнта. У разі ендокардиту або остеомієліту Таргоцид застосовують не менше 3 тижнів.

У дорослих пацієнтів з нирковою недостатністю протягом перших трьох днів препарат застосовують по вищевказаній терапевтичної схемою; починаючи з четвертого дня лікування, доза препарату повинна забезпечувати концентрацію тейкопланіну в сироватці крові на рівні 10 мг/л. Для цього, починаючи з четвертого дня лікування дозу препарату коригують таким чином: при середньому ступені ниркової недостатності (кліренс креатиніну 40-60 мл/хв) дозу Таргоциду знижують вдвічі (застосовують початкову разову дозу 1 раз на 2 дні або 1/2 початкової дози кожного дня); при тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну менше 40 мл/хв) і у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, добову дозу Таргоциду знижують втричі (призначається 1/3 початкової дози кожного дня або разова початкова доза 1 раз на 3 дні).

Пацієнтам з кліренсом креатиніну менше 20 мл/хв Таргоцид призначають тільки в тому випадку, якщо клініка володіє всім необхідним для контролю його концентрації в сироватці крові, оскільки тейкопланін не виводиться з кровотоку гемодіалізом.

Внутрішньочеревне введення: дорослим пацієнтам з нирковою недостатністю і вторинним перитонітом при амбулаторному перитонеальному діалізі призначають додатково 20 мг тейкопланіну на 1 л розчину для діалізу з попереднім в / в введенням 400 мг препарату (за наявності пропасниці). Визначення концентрації тейкопланіну у сироватці крові дозволяє визначити оптимальну терапевтичну дозу. Для уточнення дози використовують мікробіологічний метод і рідинну хроматографію під високим тиском. Дозволяється продовжувати лікування більше 7 днів, вводячи половину ендоперитонеальної дози протягом другого тижня (20 мг/л кожної діалізної упаковки) та знижуючи на 1/4 початковий рівень протягом третього тижня (20 мг/л нічної упаковки). Таргоцид стійкий в розчині для перитонеального діалізу (1,36 або 3,69% декстрози) протягом 24 год при температурі 4 °C. Розчин не можна застосовувати пізніше ніж через 24 год.

Для профілактики ендокардиту у дорослих при стоматологічних втручаннях: тейкопланін в дозі 400 мг вводять в / в під час анестезії. Пацієнтам після протезування вад клапанів серця Таргоцид необхідно призначати в комбінації з аміноглікозидами.

Дітям у віці від 2 місяців до 16 років з нормальною функцією нирок дозу і тривалість лікування визначають з урахуванням типу і тяжкості інфекції. Лікування більшості інфекцій, спричинених грампозитивними збудниками, починають з дози 10 мг/кг кожні 12 год перші 3 ін'єкції, потім продовжують дозами 6 мг/кг на добу в / в або в / м. У більш високих дозах призначають при більш тяжких інфекціях або пацієнтам з нейтропенією (10 мг/кг кожні 12 год перші 3 ін'єкції, в подальшому - в дозі 10 мг/кг на добу).

Немовлятам у віці до 2 міс (за винятком новонароджених) призначають в початковій разовій дозі 16 мг/кг в / в в перший день, в подальшому - 8 мг/кг на добу за допомогою в / в інфузії протягом 30 хв.

Протипоказання

Підвищена чутливість до глікопептидні антибіотики; період вагітності та годування груддю; новонароджені.

Побічні ефекти

Зазвичай добре переноситься, проте можуть виникати місцеві реакції (біль, флебіт, абсцеси), алергічні реакції (еритема, шкірний висип, свербіж, лихоманка, бронхоспазм або анафілаксія). крім того, можуть відзначатися підвищення активності ферментів (трансаміназ і / або ЛФ) в сироватці крові, транзиторне підвищення рівня креатиніну, еозинофілія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нудота, блювота, діарея, запаморочення, головний біль, астенія, набряки, дискомфорт у грудній клітці, тахікардія, підвищення рівня сечової кислоти та активності амілази в сироватці крові. аудіометричні тести, які проводилися у декількох пацієнтів до і після застосування препарату, не виявили значущих змін, мав місце лише одиничний випадок зниження гостроти слуху у пацієнта із синдромом дауна. спостерігалися окремі випадки вестибулярних і слухових порушень у пацієнтів, які одночасно отримували гентаміцин і фуросемід.

Особливі вказівки

Рекомендується проводити моніторинг сироваткової концентрації тейкопланіну та перевірку слуху у пацієнтів з нирковою недостатністю, гіпоакузія і при тривалому застосуванні препарату, при одночасному застосуванні нейротоксичних або нефротоксичних препаратів (див. Взаємодії). Таргоцид призначають з обережністю пацієнтам з алергією на ванкоміцин.

При тривалому застосуванні тейкопланіну рекомендується регулярно контролювати склад периферичної крові, функціональний стан нирок і печінки.

Таргоцид протипоказаний в період вагітності та годування груддю.

Взаємодії

Рекомендується контролювати концентрацію препарату в сироватці крові у пацієнтів, які одночасно отримують нейротоксичні або нефротоксичні препарати (аміноглікозиди, цефалоспорини, поліміксин в, колістин, амфотерицин, циклоспорин, цисплатин, фуросемід, етакринова кислоту).

Передозування

Таргоцид не виводиться з циркуляції при гемодіалізі. при передозуванні проводять симптоматичну терапію.

Умови зберігання

При кімнатній температурі (≤30 °C). готовий розчин зберігає активність протягом 24 годин при температурі 4 °C.