Офлоксацин розчин для ін'єкцій 200 мг/100 мл контейнер 100 мл №1

Розчин для інфузій «Офлоксацин» застосовується при інфекційно-запальних захворюваннях, викликаних чутливими до офлоксацину збудниками:

загострення хронічної обструктивної легеневої хвороби (включаючи з хронічним бронхітом), позалікарняна пневмонія; неускладнений гострий цистит, уретрит, гострий пієлонефрит та ускладнені інфекції сечового тракту; ускладнені інфекції шкіри та м'яких тканин.

Склад

Діюча речовина - ofloxacin (100 мл розчину містять офлоксацину 200 мг).

Допоміжні речовини: натрію хлорид, динатрію едетат, кислота соляна концентрована, натрію гідроксид, вода для ін'єкцій.

Протипоказання

підвищена чутливість до офлоксацину та інших компонентів препарату або інших препаратів групи фторхінолонів; епілепсія; ураження центральної нервової системи зі зниженим судомним порогом (після черепно-мозкових травм, інсульту, запальних процесів мозку та мозкових оболонок); тендиніт в анамнезі; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; офлоксацин не можна призначати пацієнтам з подовженням інтервалу QT, пацієнтам з некомпенсованою гипокалиемией, а також пацієнтам, які приймають антиаритмічні засоби класу ІА (хінідин, прокаїнамід) або класу III (аміодарон, соталол).

Спосіб застосування

Застосовувати дорослим. Вводити внутрішньовенно крапельно. Перед початком введення слід зробити шкірну алергічну пробу.

Дозу препарату «Офлоксацин» встановлює лікар індивідуально залежно від чутливості мікроорганізмів, виду і тяжкості інфекційного процесу.

Загострення хронічної обструктивної легеневої хвороби (включаючи хронічний бронхіт), позалікарняна пневмонія: по 200 мг двічі на добу.

Неускладнений гострий цистит, уретрит, гострий пієлонефрит та ускладнені інфекції сечового тракту: 200 мг двічі на добу.

Ускладнені інфекції шкіри та м'яких тканин: по 400 мг двічі на добу.

Час інфузії повинен становити не менше 30-ти хвилин на кожні 200 мг. Загалом індивідуальні дози необхідно застосовувати з рівними інтервалами. Дозу 400 мг двічі на добу можна застосовувати при важких або ускладнених інфекціях.

Тривалість застосування офлоксацину залежить від виду інфекційного процесу і клінічних показників. Після нормалізації температури тіла і поліпшення загального стану пацієнта лікування потрібно продовжувати ще протягом 3-х днів.

У більшості випадків гострого процесу тривалість лікування становить 7-10 днів. Лікар може переводити пацієнта з парентерального застосування на пероральне, не змінюючи дозу.

Тривалість лікування повинна становити не більше 2-х місяців.

Особливості застосування

Вагітні

Офлоксацин протипоказаний в період вагітності. Під час лікування офлоксацином рекомендується припинити годування груддю.

Діти

Препарат протипоказаний дітям.

Водії

Може порушуватися швидкість психомоторних реакцій, тому слід утримуватися від керування транспортними засобами та механізмами. Оскільки в окремих випадках повідомлялося про сонливість, порушення здатності керувати механізмами, про запаморочення і розладах зору після прийому препарату, пацієнти повинні знати про реакцію свого організму на офлоксацин перед тим як керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами.

Передозування

Найважливішими очікуваними ознаками гострого передозування є симптоми з боку ЦНС, зокрема запаморочення, дезорієнтація, сонливість, сплутаність свідомості, загальмованість, судоми, а також реакції з боку шлунково-кишкового тракту, такі як нудота, блювання, ерозивні ушкодження слизових оболонок.

Антидоту не існує. Лікування симптоматичне препаратом «Офлоксацин» головним чином виводиться нирками (75-80% введеної дози виділяється в незміненому вигляді з сечею протягом 24-48 годин), його елімінацію можна прискорити шляхом форсованого об'ємного діурезу. Тільки в обмеженій кількості офлоксацин можна видалити з організму гемодіалізом (в середньому 15-25%) або перитонеальним діалізом (менше 2%).

Потрібно проводити моніторинг показників ЕКГ через можливе подовження інтервалу QT.

Побічні ефекти

Інфекційні та паразитарні захворювання: мікоз, резистентність патогенних організмів.

З боку крові та лімфатичної системи: лімфоцитоз, тромбоцитоз, подовження протромбінового часу, гемолітична анемія, лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія, анемія, агранулоцитоз, панцитопенія, пригнічення кістковомозкового кровотворення.

З боку імунної системи: анафілактичні реакції, анафілактоїдні реакції, реакції гіперчутливості (зазвичай зі шкірними проявами), анафілактичний шок, анафілактоїдні шок, набряк обличчя, набряк Квінке, набряк язика і / або гортані з можливою асфіксією.

Метаболічні та аліментарні порушення: анорексія, підвищення рівня глюкози в крові, підвищення сироваткового рівня холестерину, підвищення сироваткових рівнів тригліцеридів, гіпоглікемія у хворих на діабет, які приймають цукрознижувальні препарати.

З боку судин: можлива короткочасна артеріальна гіпотензія, васкуліт, флебіт, під час інфузії офлоксацину може виникнути тахікардія і артеріальна гіпотензія. У дуже рідкісних випадках таке зниження артеріального тиску може бути важким.

З боку респіраторної системи, грудної клітки та середостіння: кашель, назофарингіт, задишка, бронхоспазм, порушення нюху, пневмоніт, втрата відчуття запаху, алергічний пневмоніт, важка задишка.

З боку шлунково-кишкового тракту: дискомфорт в шлунку, біль в животі, нудота, блювота ентероколіт, іноді геморагічний; запор, зниження апетиту, втрата апетиту, діарея, дисбіоз, псевдомембранозний коліт.

Гепатобіліарні розлади: підвищення рівня печінкових ферментів (АСТ, АЛТ, ЛДГ, ГГТ і / або лужної фосфатази), підвищення рівня білірубіну в крові, холестатична жовтяниця, гепатит, який іноді може бути важким.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: свербіж, висип, кропив'янка, припливи, підвищена пітливість, пустульозні висипання, васкуліт, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, фоточутливість, медикаментозний дерматит, судинна пурпура, васкуліт, який у виняткових випадках може привести до некрозу шкіри; синдром Стівенса-Джонсона, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, медикаментозне висипання.

З боку нирок і сечових шляхів: затримка сечі, підвищення рівня сечовини та сироваткового рівня креатиніну; порушення функції нирок, в окремих випадках - гостра ниркова недостатність, гострий інтерстиціальний нефрит.

Вроджені та сімейні / генетичні розлади: напади порфірії у хворих на порфірію.

Взаємодія

Розчин «Офлоксацин» не можна змішувати з гепарином та іншими інфузійними розчинами, крім тих, сумісність з офлоксацином яких досліджена.

При призначенні з препаратами, які ощелачивают сечу (інгібітори карбоангідрази, цитрати, натрію гідрокарбонат), збільшується ризик кристалурії та нефротоксичних ефектів.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C, в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 3 роки.