Мотинол таблетки вкриті плівковою оболонкою 10 мг блістер №30

МОТИНОЛ (MOTINOL)

Склад лікарського засобу

діюча речовина: домперидон;

1 таблетка містить 10 мг домперидону у формі домперидону малеату;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, натрію докузат 85 % – натрію бензоат 15 % (Е 211), целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, повідон, магнію стеарат, натрію кроскармелоза;

склад оболонки: гіпромелоза, гідроксипропілцелюлоза, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, білого або злегка кремового кольору, двоопуклі, круглої форми з гладеньким покриттям. З одного боку таблетки нанесені відбиток логотипу «Р» і цифра «10», з іншого боку таблетка гладенька.

Назва і місцезнаходження виробника

Фармасайнс Інк., 6111 Роялмаунт Авеню, 100, Монреаль, Квебек Н4Р 2Т4, Канада /

Pharmascience Inc., 6111 Royalmount Avenue 100, Montreal, Quebec H4P 2T4, Canada.

Фармакотерапевтична група

Стимулятори перистальтики. Код АТС A03F А03.

Фармакодинаміка.

Домперидон – антагоніст дофаміну з протиблювотними властивостями. Домперидон незначною мірою проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр. Застосування домперидону дуже рідко супроводжується екстрапірамідними побічними діями, особливо у дорослих, але домперидон стимулює відділення пролактину з гіпофіза. Його протиблювотна дія, можливо, зумовлена поєднанням периферичної (гастрокінетичної) дії та антагонізму до рецепторів дофаміну у тригерній зоні хеморецепторів, що знаходиться поза гематоенцефалічним бар’єром у задній ділянці (area postrema).

Дослідження на тваринах, а також низькі концентрації, що визначались у мозку, вказують на переважно периферичну дію домперидону на рецептори дофаміну.

Дослідження у людини показали, що при застосуванні внутрішньо домперидон підвищує тиск у нижніх відділах стравоходу, покращує антродуоденальну моторику та прискорює вивільнення шлунка. Домперидон не впливає на шлункову секрецію.

Фармакокінетика.

Домперидон швидко абсорбується при пероральному прийомі натще, максимальна концентрація у плазмі досягається приблизно через 60 хв. Низька абсолютна біодоступність перорального домперидону (приблизно 15 %) зумовлена екстенсивним метаболізмом першого проходження у стінці кишечнику та у печінці. Хоча у здорових людей біодоступність домперидону збільшується при прийомі після їди, хворим зі скаргами шлунково-кишкового характеру слід приймати домперидон за 15-30 хвилин до їди. Знижена кислотність шлунка зменшує абсорбцію домперидону. При пероральному прийомі препарату після їди максимальна абсорбція дещо уповільнюється.

При пероральному прийомі домперидон не акумулюється і не індукує власний обмін. Максимальний рівень у плазмі через 90 хвилин (21 нг/мл) після двотижневого перорального прийому по 30 мг на день був майже таким самим, як після прийому першої дози (18 нг/мл). Домперидон на 91-93 % зв’язується з білками плазми крові. Дослідження розподілу домперидону показали його значний розподіл у тканинах, але низьку концентрацію в мозку.

Домперидон швидко та екстенсивно метаболізується у печінці шляхом  гідроксилювання та N-деалкілування.

Виведення із сечею та калом становить відповідно 31 % та 66 % від пероральної дози. Виділення препарату у незміненому вигляді становить невеликий відсоток (10 % з калом та приблизно 1 % із сечею). Період напіввиведення з плазми крові після прийому разової дози становить 7-9 годин у здорових добровольців, але у хворих з тяжкою нирковою недостатністю він подовжений.

Показання для застосування

Для полегшення симптомів нудоти та блювання.

Протипоказання

Мотинол протипоказаний:

−   хворим з підвищеною чутливістю до препарату або до допоміжних речовин;

−   хворим з пролактин-секреторною пухлиною гіпофіза (пролактиномою);

−  хворим з тяжкими або помірними порушеннями функції печінки та/або нирок (див. розділ «Особливості застосування»);

−   хворим з подовженням інтервалів серцевої провідності, зокрема QTc, хворим зі значними порушеннями балансу електролітів або з фоновими хворобами серця, такими як застійна серцева недостатність (див. розділ «Особливості застосування»);

−   хворим з печінковою недостатністю;

−   якщо стимуляція рухової функції шлунка може бути небезпечною, наприклад при шлунково-кишкової кровотечі, механічній непрохідності або перфорації;

−   у разі одночасного застосування кетоконазолу, еритроміцину або інших сильнодіючих інгібіторів CYP3A4;

−   у разі одночасного застосування лікарських засобів, які подовжують інтервал QT, таких як флуконазол, еритроміцин, ітраконазол, пероральний кетоконазол, посаконазол, ритонавір, саквінавір, телапревір, вориконазол, кларитроміцин, аміодарон, телітроміцин (див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Особливості застосування

Домперидон не рекомендується при захитуванні.

Домперидон слід застосовувати з обережністю пацієнтам літнього віку та пацієнтам з наявним захворюванням серця або із захворюванням серця в анамнезі.

Серцево-судинні ефекти. Домперидон був пов'язаний з пролонгацією інтервалу QT на ЕКГ. Під час постмаркетингового спостереження зафіксовано дуже рідкісні випадки пролонгації QT та тріпотіння-мерехтіння шлуночків у пацієнтів, які приймали домперидон. Ці пацієнти мали також  чинники ризику, електролітні порушення або проходили супутню терапію.

Відповідно до рекомендацій ІСН–Е14, було проведено дослідження з ретельним вивченням інтервалу QT у здорових осіб. Подовження інтервалу QT, яке спостерігали у дослідженні при застосуванні домперидону у звичайних терапевтичних дозах (по 10 або 20 мг 4 рази на добу), не має клінічного значення.

Застереження. Домперидон слід з обережністю застосовувати пацієнтам з легким порушенням функції печінки та/або нирок.

Через підвищений ризик шлуночкової аритмії домперидон протипоказано застосовувати пацієнтам із подовженням інтервалів серцевої провідності, зокрема QTс, пацієнтам зі значними порушеннями балансу електролітів (гіпокаліємією, гіперкаліємією, гіпомагніємією) або брадикардією та пацієнтам із фоновими хворобами серця, такими як застійна серцева недостатність. Відомо, що порушення балансу електролітів (гіпокаліємія, гіперкаліємія, гіпомагніємія) та брадикардія є станами, що підвищують проаритмогенний ризик.

У випадку появи симптомів, що можуть бути пов’язані із серцевою аритмією, застосування Мотинолу потрібно припинити, а пацієнту слід негайно проконсультуватися із лікарем.

Порушення функції нирок. Період напіввиведення домперидону при тяжкому порушенні функції нирок подовжений. При тривалому лікуванні частоту застосування домперидону слід зменшити до одного або двох разів на добу залежно від тяжкості порушення. Також може виникнути потреба в зниженні дози.

Антацидні або антисекреторні препарати не слід приймати одночасно з пероральними формами препарату домперидон, оскільки вони знижують пероральну біодоступність домперидону (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). При сумісному застосуванні домперидон слід приймати перед їдою, а антацидні або антисекреторні препарати – після їди.

Застосування з кетоконазолом. У дослідженнях взаємодії з пероральною формою кетоконазолу відзначалось подовження QT-інтервалу. Хоча значення цього явища чітко не встановлено, слід обрати альтернативне лікування, якщо показана протигрибкова терапія кетоконазолом.

Таблетки Мотинол містять лактозу, тому препарат не слід застосовувати пацієнтам з непереносимістю лактози, галактоземією та мальабсорбцією глюкози/галактози.

Слід враховувати нижченаведу інформацію стосовно ризику розвитку ускладнень серцево-судинних захворювань, зумовлених лікарськими засобами, що містять домперидон:

● Деякі епідеміологічні дослідження показали, що домперидон підвищує ризик серйозних шлуночкових аритмій або раптової серцевої смерті.

● Ризик серйозних шлуночкових аритмій або раптової серцевої смерті вищий  у  пацієнтів  віком  від

60 років та у разі перорального застосування доз препарату більше 30 мг на добу. Тому слід з обережністю застосовувати домперидон пацієнтам літнього віку. Пацієнтам віком від 60 років перед прийомом домперидону слід проконсультуватися з лікарем.

● Домперидон слід призначати дорослим та дітям у найнижчій ефективній дозі.

Співвідношення ризику та користі домперидону залишається сприятливим.

Особливі застереження

Застосування у період вагітності або годування груддю

Дані щодо постмаркетингового застосування домперидону вагітними жінками обмежені. Препарат у період вагітності слід застосовувати після консультації з лікарем тільки в тому випадку, коли очікуваний терапевтичний ефект перевищує потенційний ризик для матері і плода.

У дослідженнях було показано, що домперидон проникає у грудне молоко. Невідомо, чи він шкодить немовляті, тому матерям, які приймають Мотинол, варто утриматися від годування груддю. Слід проявляти обережність у разі наявності чинників ризику подовження інтервалу QTc у дітей, які перебувають на грудному годуванні. Через проникнення препарату у грудне молоко не можна виключити появу у дітей побічних ефектів, зокрема кардіологічних ефектів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Враховуючи побічну дію з боку нервової системи, пацієнтам необхідно бути уважними при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Діти

Препарат застосовувати для лікування дітей віком від 12 років і масою тіла не менше 35 кг .

Домперидон слід застосовувати дітям у найнижчій ефективній дозі протягом найкоротшого періоду.

Спосіб застосування та дози

Таблетки Мотинолу призначені для перорального застосування.

Для полегшення симптомів нудоти та блювання.

Дорослі і діти віком від 12 років і масою тіла не менше 35 кг: по 1 таблетці (10 мг) 3 рази на добу.

Максимальна добова доза – 3 таблетки (30 мг на добу).

Рекомендується приймати препарат Мотинол перед прийомом їжі. Всмоктування препарату дещо затримується, якщо його приймати після прийому їжі. Тривалість лікування не повинна перевищувати 1 тиждень.

Передозування

Симптоми: симптомами передозування можуть бути ажитація, порушення свідомості, судоми, дезорієнтація, сонливість та екстрапірамідні реакції.

Лікування. Специфічного антидоту домперидону немає, але у випадку значного передозування рекомендоване промивання шлунка протягом 1 години після прийому препарату та застосування активованого вугілля, а також пильне спостереження за пацієнтом та підтримувальна терапія. Антихолінергічні препарати, засоби для лікування хвороби Паркінсона можуть бути ефективними для контролю екстрапірамідних реакцій.

Побічні реакції

За умови дотримання рекомендацій з дозування та тривалості лікування домперидон зазвичай переноситься добре, і небажані явища виникають нечасто.

З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи анафілаксію, анафілактичний шок, гіперчутливість.

З боку ендокринної системи: підвищення рівня пролактину.

Психічні розлади: нервозність, роздратованість, збудження, депресія, тривожність, зниження або відсутність лібідо.

З боку нервової системи: безсоння, запаморочення, спрага, судоми, млявість, головний біль, сонливість, акатизія, екстрапірамідні розлади.

З боку серцево-судинної системи: набряк, відчуття серцебиття, порушення частоти та ритму серцевих скорочень, подовження інтервалу QT (частота невідома), серйозні шлуночкові аритмії, шлуночкові аритмії по типу «torsade de pointes», раптова серцева смерть.

З боку шлунково-кишкового тракту: гастроінтестинальні розлади, включаючи абдомінальний біль, регургітацію, зміну апетиту, нудоту, печію, запор, сухість у роті, короткочасні кишкові спазми, діарея.

З боку шкіри та підшкірних тканин: свербіж, висипання, кропив’янка, ангіоневротичний набряк.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: галакторея, збільшення молочних залоз/гінекомастія, чутливість молочних залоз, виділення з молочних залоз, аменорея, набряк молочних залоз, біль у ділянці молочних залоз, порушення лактації, нерегулярний менструальний цикл.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини:  біль у ногах.

З боку сечовидільної системи:  затримка сечі, дизурія, часте сечовипускання.

Загальні розлади: астенія.

З боку органів зору: окулогірні кризи.

Інше: кон’юнктивіт, стоматит.

Зміни лабораторних показників: підвищення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ), аспарагінамінотрансферази (АСТ) і холестерину, відхилення від норми показників функціональних тестів печінки, підвищення рівня пролактину у крові.

Оскільки гіпофіз знаходиться поза гематоенцефалічним бар’єром, домперидон може спричинити підвищення рівня пролактину. У поодиноких випадках така гіперпролактинемія може призводити до нейроендокринних побічних ефектів, таких як галакторея, гінекомастія та аменорея.

У період постмаркетингового застосування препарату відмінностей у профілі безпеки застосування препарату у дорослих та дітей відзначено не було, за винятком екстрапірамідних розладів та інших явищ, судом і збудження, пов’язаних із центральною нервовою системою, що спостерігалися переважно у дітей.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Антихолінергічні препарати можуть нейтралізувати антидиспептичну дію Мотинолу. У зв’язку з фармакодинамічною та/або фармакокінетичною взаємодіями підвищується ризик виникнення подовження QТ-інтервалу.

Не слід приймати антацидні та антисекреторні препарати одночасно із Мотинолом, оскільки вони знижують його біодоступність після прийому внутрішньо (див. розділ «Особливості застосування»).

Домперидон метаболізується переважно за допомогою CYP3A4. За даними досліджень іn vitro, супутнє застосування препаратів, що значним чином пригнічують цей фермент, може призвести до підвищення рівня домперидону у плазмі крові.

При застосуванні домперидону супутньо із потужними інгібіторами CYP3A4, здатними подовжувати інтервал QT, спостерігалися клінічно значущі зміни інтервалу QT. Тому супутнє застосування домперидону з певними препаратами протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).

Супутнє застосування нижченаведених лікарських засобів разом з домперидоном протипоказане.

Усі лікарські засоби, які подовжують інтервал QT:

-       антиаритмічні препарати класу ІА (наприклад, дизопірамід, хінідин, гідрохінідин);

-       антиаритмічні препарати класу ІІІ (наприклад, аміодарон, дофетилід, дронедарон, ібутилід, соталол);

-       деякі нейролептичні препарати (наприклад, галоперидол, пімозид, сертиндол);

-       деякі антидепресанти (наприклад, циталопрам, есциталопрам);

-       деякі антибіотики (наприклад, левофлоксацин, моксифлоксацин, еритроміцин, спіраміцин);

-       деякі протигрибкові препарати (наприклад, пентамідин);

-       деякі протималярійні препарати (наприклад, галофантрин, люмефантрин);

-       деякі шлунково-кишкові препарати (наприклад, цизаприд, доласетрон, прукалоприд);

-       деякі антигістамінні препарати (наприклад, мекітазин, мізоластин);

-       деякі препарати, що застосовуються при онкологічних захворюваннях (наприклад, тореміфен, вандетаніб, вінкамін);

-       деякі інші препарати (наприклад, бепридил, метадон, дифеманіл).

Сильні інгібітори CYP3A4, з якими протипоказано застосовувати Мотинол:

-       азольні протигрибкові препарати, такі як флуконазол*, ітраконазол, кетоконазол* і вориконазол*;

-       макролідні антибіотики, такі як кларитроміцин* і еритроміцин*;

-       інгібітори протеази*;

-       інгібітори ВІЛ-протеази, такі як ампренавір, атазанавір, фосампренавір, індинавір, нелфінавір, ритонавір і саквінавір;

-       антагоністи кальцію, такі як дилтіазем і верапаміл;

-       аміодарон*;

-       амрепітант;

-       нефазодон;

-       телітроміцин*.

*Пролонгують інтервал QTc.

Одночасне застосування нижчевказаних речовин вимагає обережності.

Обережно застосовувати з препаратами, що спричиняють брадикардію і гіпокаліємію, а також з такими макролідами, що можуть спричинити подовження інтервалу QT: азитроміцин і рокситроміцин (кларитроміцин протипоказаний, оскільки це потужний інгібітор CYP3A4).

Слід з обережністю застосовувати домперидон супутньо з потужними інгібіторами CYP3A4, які не спричиняли подовжень інтервалу QT, такими як індинавір, і за пацієнтами слід пильно наглядати на випадок появи симптомів небажаних реакцій.

Вищенаведений перелік є репрезентативним, але не є вичерпним.  

Мотинол можна поєднувати з:

-       нейролептиками, дію яких він посилює;

-       дофамінергічними агоністами (бромокриптином, L-допою), небажану периферичну дію яких, наприклад порушення травлення, нудоту, блювання, він пригнічує без нейтралізації основних властивостей.

Термін придатності

5 років.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 °С.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Упаковка

По 15 таблеток у блістері; по 2 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску

Без рецепта.