Медоцеф порошок для розчину для ін'єкцій 1 г флакон №10
Основні властивості
Характеристики
Торгова назва | Медоцеф |
Діюча речовина | Цефоперазон |
Серія/Лінійка | Для дітей |
Дозування | 1000 мг |
Дорослим | Можна |
Спосіб застосування | Ін'єкції |
Дітям | Можна |
Кількість в упаковці | 10 флаконів |
Вагітним | За призначенням лікаря |
Годуючим | Не можна |
Алергікам | З обережністю |
Виробник | Медокемі |
Діабетикам | З обережністю |
Країна виробництва | Кіпр |
Водіям | Можна |
Форма | Флакони з сухим вмістом |
Первинна упаковка | флакон |
Умови відпуску | За рецептом |
Код ATC | J01D D12 Цефоперазон |
Інструкція Медоцеф порошок для розчину для ін'єкцій 1 г флакон №10
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
Медоцеф
(MEDOCEF)
Склад:
діюча речовина: cefoperazone;
1 флакон містить цефоперазон натрію еквівалентно цефоперазону 1 г .
Лікарська форма.
Порошок для розчину для ін’єкцій.Основні фізико-хімічні властивості: білий або жовтуватий порошок, гігроскопічний.
Фармакотерапевтична група.
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Інші β-лактамні антибіотики. Цефалоспорини ІІІ покоління. Цефоперазон. Код ATХ J01D D12.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Бактерицидна дія Медоцефу зумовлена уповільненням синтезу стінки клітини бактерії.
Медоцеф активний in vitro відносно великої кількості клінічно значущих мікроорганізмів. У той же час він проявляє резистентність до дії багатьох β-лактамаз.
Зазначені нижче мікроорганізми є чутливими до Медоцефу.
Грампозитивні орнанізми:
Staphylococcus aureus (штами, що продукують та які не продукують пеніциліназу), Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae (попередня назва – Diplococcus pneumoniae), Streptococcus pyogenes (β-гемолітичний стрептокок групи А), Streptococcus agalactiae (β-гемолітичний стрептокок групи B), Streptococcus faecalis (ентерокок), β-гемолітичні стрептококи.
Грамнегативні мікроорганізми:
Escheria coli, рід Klebsiella, рід Enterobacter, рід Citrobacter, Haemophilus influenzae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii (раніше Proteus morganii), Providencia rettgeri (раніше Proteus rettgeri), рід Providenciа, рід Serratia (включаючи S. Marcescens), рід Salmonella та Shigella, Pseudomonas aeruginosa та деякі інші Pseudomonas, Acinetobacter calcoaceticus, Neisseria gonorrhoeae (штами, що продукують і не продукують β-лактамази), Neisseria meningitidis, Bordetella pertussis, Yersinia enterocolitica.
Анаеробні мікроорганізми:
грампозитивні та грамнегативні коки (включаючи рід Peptococcus, Peptostreptoccus та Velionella);
грампозитивні палички (включаючи рід Clostridium, Eubacterium та Lactobacillus);
грамнегативні палички (включаючи рід Fusobacterium, багато штамів Bacteroides fragilis та інших представників роду Bacteroides).
Фармакокінетика.
Високі рівні у крові, жовчі та сечі досягаються після разового введення препарату. У таблиці 1 наведено концентрації препарату у сироватці крові дорослих здорових осіб. Ці дані було одержано після 15-хвилинного внутрішньовенного введення 1 або 2, або 3, або 4 г препарату або разового внутрішньом’язового введення 1 або 2 г препарату. Пробенецид не має впливу на рівень концентрації цефоперазону у крові.
Концентрації цефоперазону у сироватці крові Таблиця 1
Середні концентрації у сироватці крові (мкг/мл) |
|||||||
Доза, |
0* |
30 хвилин |
1 година |
2 години |
4 години |
8 годин |
12 годин |
1 г внутрішньовенно |
153 |
114 |
73 |
38 |
16 |
4 |
0,5 |
2 г внутрішньовенно |
252 |
153 |
114 |
70 |
32 |
8 |
2 |
3 г внутрішньовенно |
340 |
210 |
142 |
89 |
41 |
9 |
2 |
4 г внутрішньовенно |
506 |
325 |
251 |
161 |
71 |
19 |
6 |
1 г внутрішньом’язово |
32** |
52 |
65 |
57 |
33 |
7 |
1 |
2 г внутрішньом’язово |
40** |
69 |
93 |
97 |
58 |
14 |
4 |