Кордіпраз таблетки вкриті оболонкою 5 мг блістер №30
Основні властивості
Характеристики
Торгова назва | Кордіпраз |
Діюча речовина | Прасугрел |
Дозування | 5 мг |
Дорослим | Можна |
Спосіб застосування | Всередину, тверді |
Дітям | Не можна |
Кількість в упаковці | 30 шт |
Вагітним | Не можна |
Годуючим | Не можна |
Алергікам | З обережністю |
Виробник | Тева |
Діабетикам | З обережністю |
Країна виробництва | Україна |
Водіям | Можна |
Форма | Таблетки, вкриті оболонкою |
Первинна упаковка | блістер |
Умови відпуску | За рецептом |
Інструкція Кордіпраз таблетки вкриті оболонкою 5 мг блістер №30
Склад
діюча речовина: прасугрель;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить прасугрелю 5 мг у вигляді прасугрелю гідроброміду;
допоміжні речовини: ядро: целюлоза мікрокристалічна, маніт (Е 421), гіпромелоза, гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена, гліцеролу дибегенат, сахарози стеарат;
плівкова оболонка для таблеток по 5 мг: спирт полівініловий частково гідролізований, титану діоксид (E 171), поліетиленгліколь 3350, тальк, заліза оксид жовтий (E 172), заліза оксид червоний (E 172), заліза оксид чорний (E 172).
Форма випуску
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакологічні властивості
Механізм дії. Прасугрель є інгібітором активації та агрегації тромбоцитів за рахунок необоротного зв’язування його активного метаболіту з P2Y12 рецепторами аденозиндифосфату (АДФ) на тромбоцитах. Оскільки тромбоцити беруть участь у виникненні та/або розвитку тромботичних ускладнень при атеросклерозі, інгібування функції тромбоцитів може призвести до зменшення частоти серцево-судинних ускладнень, таких як смерть, інфаркт міокарда або інсульт. Після застосування прасугрелю у навантажувальній дозі 60 мг інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів відбувається за 15 хвилин (5 мкМ АДФ) і 30 хвилин (20 мкМ АДФ). Максимальне інгібування прасугрелем АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів становить 83% (5 мкМ АДФ) і 79% (20 мкМ АДФ), в обох випадках у 89% здорових осіб і пацієнтів зі стабільним атеросклерозом досягається щонайменше 50% інгібування агрегації тромбоцитів через 1 годину. Опосередковане прасугрелем інгібування агрегації тромбоцитів демонструє низьку варіабельність у різних осіб (9%) і у окремої особи (12%) (і при 5 мкМ АДФ і при 20 мкМ АДФ). Середнє інгібування агрегації тромбоцитів у рівноважному стані становило 74% і 69% відповідно для 5 мкМ АДФ і 20 мкМ АДФ, і досягалось через 3-5 днів прийому 10 мг підтримувальної дози прасугрелю з навантажувальною дозою 60 мг. Понад 98% осіб мали ≥20% інгібування агрегації тромбоцитів при підтримувальному дозуванні. Агрегація тромбоцитів поступово поверталася до вихідних значень через 7-9 днів після прийому одноразової навантажувальної дози прасугрелю 60 мг і через 5 днів після припинення прийому підтримувальної дози у рівноважному стані.
Показання
Кордіпраз у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою показаний для запобігання атеротромботичних подій у дорослих пацієнтів із гострим коронарним синдромом, тобто:
- нестабільна стенокардія (НС),
- інфаркт міокарда без підйому сегмента ST (ІМБПST) або
- інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST(ІМЗПST),
яким проводиться первинне або відстрочене черезшкірне коронарне втручання.
Див. також розділ «Фармакологічні властивості».
Протипоказання
Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу.
Активна патологічна кровотеча.
Інсульт або транзиторна ішемічна атака (ТІА) в анамнезі.
Тяжка печінкова недостатність (клас С за Чайлдом–П’ю).
Застосування
Дозування
Дорослі. Прийом прасугрелю слід починати з одноразового прийому навантажувальної дози 60 мг, далі приймають по 10 мг 1 раз на добу. Пацієнтам з НС/ІМБПST, яким проводиться коронарна ангіографія протягом 48 годин після госпіталізації, слід приймати навантажувальну дозу тільки під час проведення ЧКВ. Пацієнтам, які приймають прасугрель, також необхідно щодня приймати АСК (75-325 мг).
У пацієнтів із гострим коронарним синдромом, яким було проведено ЧКВ, передчасне припинення прийому будь-якого антитромбоцитарного засобу, включаючи прасугрель, може призводити до підвищення ризику тромбозу, інфаркту міокарда або смерті внаслідок основного захворювання. Рекомендується продовжувати лікування до 12 місяців, якщо не виникнуть показання для відміни прасугрелю.
Пацієнти віком ≥75 років. Застосування прасугрелю пацієнтам віком ≥75 років, як правило, не рекомендується. Якщо після ретельної індивідуальної оцінки користі/ризику лікар вирішує, що лікування необхідне пацієнту віком ≥75 років, то після навантажувальної дози 60 мг слід призначати зменшену підтримувальну дозу 5 мг. Пацієнти віком ≥75 років мають більшу чутливість до кровотеч і вищу експозицію активного метаболіту прасугрелю.
Пацієнти з масою тіла <60 кг. Прасугрель призначають одноразово в навантажувальній дозі 60 мг, далі приймають по 5 мг 1 раз на добу. Підтримувальна доза 10 мг не рекомендується. Це пов’язано з підвищенням експозиції активного метаболіту прасугрелю у крові і підвищеним ризиком кровотечі у пацієнтів з масою тіла <60 кг при застосуванні дози 10 мг 1 раз на добу порівняно з пацієнтами з масою тіла ≥60 кг.
Порушення функції нирок. Для пацієнтів з порушенням функції нирок, у тому числі пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності, корекція дози не потрібна. Терапевтичний досвід щодо пацієнтів з порушенням функції нирок обмежений.
Порушення функції печінки. Для осіб з легким або помірним порушенням функції печінки (клас А і В за Чайлдом–П’ю) корекція дози не потрібна. Терапевтичний досвід щодо пацієнтів з легким або помірним порушенням функції печінки обмежений. Прасугрель протипоказаний пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки (клас С за Чайлдом–П’ю).
Спосіб застосування
Для перорального застосування. Кордіпраз можна приймати незалежно від вживання їжі. Прийом навантажувальної дози прасугрелю 60 мг натще може забезпечити найбільш швидкий початок дії.
Таблетку 5 мг не можна розламувати або подрібнювати. Таблетку 10 мг можна розділити на рівні дози, розламавши її тільки 1 раз, таблетку не можна подрібнювати.
Діти.
Безпеку і ефективність застосування прасугрелю у дітей (віком до 18 років) не встановлено. Наявні обмежені дані щодо дітей із серповидноклітинною анемією.
Побічні реакції
З боку системи крові та лімфатичної системи: часто – анемія; рідко – тромбоцитопенія; частота невідома – тромботична тромбоцитопенічна пурпура (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку імунної системи: нечасто – гіперчутливість, у тому числі ангіоневротичний набряк.
З боку органів зору: нечасто – крововилив у око.
З боку судин: часто – гематома.
З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – носова кровотеча; нечасто – кровохаркання.
З боку шлунково-кишкового тракту: часто – шлунково-кишкові кровотечі; нечасто – заочеревинна кровотеча, ректальна кровотеча, гематохезія, кровоточивість ясен.
З боку шкіри та підшкірної тканини: часто – висипання, екхімоз.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: часто – гематурія.
Загальні розлади та ускладнення в місці введення: часто – гематома у місці пункції судини, кровотеча у місці пункції.
Передозування
Передозування прасугрелю може призвести до подовження часу кровотечі і до подальших ускладнень кровотечі. Немає даних щодо нейтралізації фармакологічного ефекту прасугрелю, однак, якщо необхідна швидка корекція подовженого часу кровотечі, можна розглянути трансфузію тромбоцитів і/або інших препаратів крові.
Взаємодія
Варфарин. Супутнє застосування прасугрелю з похідними кумарину, крім варфарину, не вивчалося. З огляду на можливе підвищення ризику кровотечі слід дотримуватись обережності при супутньому застосуванні варфарину (або інших похідних кумарину) і прасугрелю (див. розділ «Особливості застосування»).
Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ). Супутнє застосування з НПЗЗ (тривалий прийом) не вивчалося. З огляду на можливе підвищення ризику кровотечі слід дотримуватись обережності при супутньому тривалому застосуванні НПЗЗ (у тому числі й інгібіторів ЦОГ-2) і прасугрелю (див. розділ «Особливості застосування»).
Прасугрель можна застосовувати супутньо з лікарськими засобами, які метаболізуються ферментами цитохрому Р450 (у тому числі зі статинами), або з лікарськими засобами, що є індукторами чи інгібіторами ферментів цитохрому Р450. Також можна застосовувати супутньо прасугрель з АСК, гепарином, дигоксином і лікарськими засобами, які підвищують рН у шлунку, у тому числі з інгібіторами протонної помпи та Н2-блокаторами.
Хоча не проводили досліджень специфічних взаємодій, у клінічному дослідженні прасугрель застосовували супутньо з низькомолекулярним гепарином, бівалірудином, інгібіторами глікопротеїну ІІb/IIIa (відсутня інформація щодо типу інгібітора глікопротеїну ІІb/IIIa, який використовувався), при цьому не було свідчень про виникнення клінічно значущих небажаних взаємодій.
Вплив інших лікарських засобів на прасугрель
Ацетилсаліцилова кислота. Прасугрель слід застосовувати разом з АСК. Хоча при фармакодинамічній взаємодії з АСК можливий підвищений ризик кровотечі, ефективність і безпеку прасугрелю продемонстровано у пацієнтів, які приймали прасугрель супутньо з АСК.
Гепарин. Одноразове внутрішньовенне введення болюсної дози нефракційованого гепарину (100 ОД/кг) істотно не змінює опосередкованого прасугрелем інгібування агрегації тромбоцитів. Так само прасугрель істотно не змінює вплив гепарину на показники коагуляції. Таким чином, обидва лікарські засоби можна застосовувати супутньо. При супутньому застосуванні прасугрелю з гепарином можливе підвищення ризику кровотечі.
Статини. Аторвастатин (80 мг на добу) не змінював фармакокінетику прасугрелю і інгібування ним агрегації тромбоцитів. Тому не очікується, що статини, які є субстратами CYРЗА, матимуть вплив на фармакокінетику прасугрелю або інгібування ним агрегації тромбоцитів.
Лікарські засоби, які підвищують рН у шлунку. Щоденне супутнє застосування ранітидину (Н2-блокатор) або лансопразолу (інгібітор протонної помпи) не змінювало AUC та Tmax активного метаболіту прасугрелю, однак знижувало Сmax на 14% і 29% відповідно. У клінічному дослідженні прасугрель призначався без урахування супутнього застосування інгібітора протонної помпи або Н2-блокатора. Застосування навантажувальної дози 60 мг прасугрелю без супутнього застосування інгібіторів протонної помпи може забезпечити найшвидший початок дії.
Інгібітори CYP3A4. Кетоконазол (400 мг на добу), селективний і потужний інгібітор CYP3A4 і CYP3A5, не впливав на опосередковане прасугрелем інгібування агрегації тромбоцитів або на AUC і Tmax активного метаболіту прасугрелю, однак знижував Сmax відповідно на 34-46%. Тому не очікується, що інгібітори CYP3A4, такі як протигрибкові засоби класу азолів, інгібітори протеази ВІЛ, кларитроміцин, телітроміцин, верапаміл, дилтіазем, індинавір, ципрофлоксацин і грейпфрутовий сік, чинитимуть значний вплив на фармакокінетику активного метаболіту.
Індуктори цитохрому P450. Рифампіцин (600 мг на добу), потужний індуктор CYP3A і CYР2В6 та індуктор CYP2С9, CYP2С19 і CYP2С8, суттєво не змінював фармакокінетику прасугрелю. Тому не очікується, що відомі індуктори CYP3A, такі як рифампіцин, карбамазепін та інші індуктори цитохрому Р450, суттєво впливатимуть на фармакокінетику активного метаболіту.
Морфін та інші опіоїди. У пацієнтів із ГКС, які отримували морфін, спостерігалося уповільнення і зниження експозиції пероральних інгібіторів P2Y12, у тому числі прасугрелю та його активного метаболіту. Ця взаємодія може бути пов’язана зі зниженням моторики шлунково-кишкового тракту і стосуватися інших опіоїдів. Клінічна значущість невідома, але наявні дані свідчать про ймовірність зниження ефективності прасугрелю у пацієнтів, які супутньо отримують прасугрель і морфін. У пацієнтів із ГКС, яким не можна відміняти терапію морфіном і для яких швидке інгібування P2Y12 вважається критичним, можна розглянути застосування парентерального інгібітора P2Y12.
Вплив прасугрелю на інші лікарські засоби
Дигоксин. Прасугрель не має клінічно значущого впливу на фармакокінетику дигоксину.
Лікарські засоби, які метаболізуються CYP2C9. Прасугрель не пригнічує CYP2C9, оскільки він не впливав на фармакокінетику S-варфарину. З огляду на можливість підвищення ризику кровотечі, слід з обережністю застосовувати супутньо варфарин і прасугрель (див. розділ «Особливості застосування»).
Лікарські засоби, які метаболізуються CYP2B6. Прасугрель є слабким інгібітором CYP2B6. У здорових осіб прасугрель на 23% знижував експозицію гідроксибупропіону – метаболіту бупропіону, що утворюється за допомогою CYP2B6. Цей ефект, імовірно, може мати клінічну значимість, лише коли прасугрель застосовується супутньо з лікарськими засобами, метаболізм яких відбувається під дією тільки CYP2B6 і які мають вузький терапевтичний діапазон (наприклад, циклофосфамід, ефавіренз).
Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.