Ванкоміцин-Віста ліофілізат для розчину для інфузій по 1000 мг флакон 20 мл №1
Написати відгук
Доступні варіанти
Основні властивості
Характеристики
| Торгова назва | Ванкоміцин |
| Діюча речовина | Ванкоміцин |
| Серія/Лінійка | Для дітей |
| Дозування | 1000 мг |
| Дорослим | Можна |
| Спосіб застосування | Ін'єкції |
| Дітям | Можна |
| Кількість в упаковці | 1 флакон |
| Вагітним | Не можна |
| Годуючим | Не можна |
| Алергікам | З обережністю |
| Виробник | Містрал Кепітал Менеджмент |
| Діабетикам | Можна |
| Країна виробництва | Туреччина |
| Водіям | З обережністю |
| Форма | Інфузії-концентрати та ліофілізати |
| Умови відпуску | За рецептом |
Опис
Ванкоміцин-Віста - протимікробний засіб для системного застосування.
Показання до застосування
ендокардит; сепсис; остеомієліт; інфекції центральної нервової системи; пневмнонія; інфекції шкіри та м’яких тканин.Cклад
ванкоміцин гідрохлорид в перерахуванні на ванкоміцин 1000 мг; допоміжні речовини: натрію гідроксид/кислота хлористоводнева (можлива наявність у зв’язку з необхідністю корекції рН).Протипоказання
Підвищена чутливість до ванкоміцину або до будь-якого іншого компонента препарату.
Спосіб застосування
Дорослі: 500 мг кожні 6 годин або 1000 мг кожні 12 годин. Розчин вводити внутрішньовенно інфузійно не менше 60 хвилин. Максимальна разова доза – 1000 мг, максимальна добова доза − 2 г.
Діти.
Новонароджені віком до 7 днів: початкова доза становить 15 мг/кг маси тіла, а потім – по 10 мг/кг маси тіла кожні 12 годин.
Новонароджені віком від 7 днів до 1 місяця: початкова доза становить 15 мг/кг маси тіла, а потім – по 10 мг/кг маси тіла кожні 8 годин.
Діти віком від 1 місяця: звичайна доза ванкоміцину становить 10 мг/кг маси тіла кожні 6 годин.
Максимальна разова доза для дітей становить 15 мг/кг маси тіла, максимальна добова доза − 2 г.
Концентрація приготовленого розчину ванкоміцину для дітей не має перевищувати 2,5-5 мг/мл. Розчин слід вводити протягом не менше 60 хвилин.
Особливості застосування
Швидке введення препарату у формі болюсної ін’єкції (протягом кількох хвилин) може спричинити значну артеріальну гіпотензію, включаючи шок, зрідка із зупинкою серця, тому для зменшення ризику розвитку гіпотензивних реакцій слід контролювати артеріальний тиск пацієнта під час введення лікарського засобу.
Ванкоміцин слід застосовувати тільки внутрішньовенно через небезпеку розвитку некрозу м’яких тканин.
Для запобігання розвитку побічних реакцій розчин ванкоміцину слід вводити протягом щонайменше 60 хвилин. Ризик виникнення тромбофлебіту може бути зменшений за рахунок повільного введення розведеного розчину (2,5-5 мг/мл) та зміни місця введення препарату.
Побічні реакції, пов’язані зі швидкістю введення препарату, можуть проявитися при будь-якій концентрації та швидкості введення препарату і зникнути після завершення введення препарату.
Слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам літнього віку, хворим із порушеним слухом або під час супутнього застосування інших ототоксичних препаратів, таких як аміноглікозиди.
Вагітні
Немає даних щодо безпеки застосування препарату у період вагітності. Застосування ванкоміцину у I триместрі вагітності протипоказане. Призначення ванкоміцину у ІІ та ІІІ триместрах вагітності можливе лише за життєвими показаннями, коли очікувана користь для матері перевищує ризик для плода, при цьому необхідно контролювати концентрацію ванкоміцину в сироватці крові.
Препарат проникає у грудне молоко, тому при необхідності його застосування слід припинити годування груддю.
Діти
Препарат можна застосовувати дітям одразу після народження.
Водії
У період лікування препаратом може знижуватися здатність концентрувати увагу, що слід враховувати при керуванні автомобілем або виконанні роботи, яка вимагає посиленої уваги.
Передозування
Передозування характеризується посиленням вираженості побічних явищ.
Рекомендується лікування, спрямоване на підтримання адекватної клубочкової фільтрації. Ванкоміцин погано виводиться шляхом діалізу. Надлишок ванкоміцину видаляти шляхом гемофільтрації та гемодіалізу із застосуванням полісульфонових мембран.
Специфічний антидот невідомий.
Побічні ефекти
З боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія*, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, еозинофілія.
Можлива оборотна нейтропенія. Вона зазвичай починається через 1 тиждень або пізніше після введення терапії ванкоміцином, або після отримання загальної дози 25 г або більше.
З боку серцево-судинної системи: серцева недостатність, артеріальна гіпотензія, флебіт, васкуліт, зупинка серця (ці реакції переважно пов’язані зі швидкою інфузією препарату).
З боку дихальної системи: диспное, задишка.
З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея, біль у животі, псевдомембранозний коліт.
З боку шкіри та підшкірних тканин: свербіж, кропив’янка, екзантема, синдром Стівенса-Джонсона, ексфоліативний дерматит, синдром Лайєлла, IgА-бульозний дерматит, токсичний епідермальний некроліз.
Умови зберігання
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 оС.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Зверніть увагу