Перикардит

Перикардит – це запальне захворювання серця, при якому вражається навколосерцева сумка (перикард). Патологія супроводжується слабкістю, больовими відчуттями за грудиною, кашлем, постійною задишкою. Захворювання може призводити до появи рідини в проміжку між листками перикарда, які будуть тиснути на серце, можливі гнійні процеси. Розвиток цієї патології може потребувати термінового хірургічного втручання.

Зустрічається перикардит у самих різних вікових груп, але частіше у дорослих і літніх пацієнтів.

Причини виникнення перикардиту

Найчастіше перикардит з'являється як ускладнення на фоні інших захворювань. Спровокувати запалення навколосерцевої сумки можуть:

• Вірусні інфекції, наприклад, грип або кір,
• Бактеріальні інфекції, наприклад, туберкульоз,
• Грибки, паразити,
• Алергічні захворювання,
• Системні захворювання сполучної тканини, наприклад, ревматизм, вовчак,
• Захворювання серця, наприклад, перикардит може розвинутися як ускладнення інфаркту міокарда, міокардиту або ендокардиту,
• Захворювання, пов'язані з обміном речовин, такі як подагра, гіпотиреоз та ін.
• Різні травми серця, які можуть виникнути при ударах в район серця або при оперативному втручанні,
• Аномалії розвитку перикарда,
• Дії токсичних речовин,
• Опромінення,
• Новоутворення.

Види перикардиту

Перикардити бувають первинними та вторинними. Також перикардит поділяють на обмежений (виникає біля основи серця), частковий та загальний.

Також перикардит може протікати в гострій або хронічній формі.

Симптоми перикардиту

Симптоматика значною мірою залежить від форми хвороби і ступеня ураження серцевої сумки. До загальних симптомів відносяться:

• задишка,
• слабкість,
• сухий кашель,
• біль в районі серця, який може посилюватися при сильному диханні та кашлі й віддавати в шию або лопатку.
• може підвищуватися температура.

Також часто додатково присутні симптоми захворювань, які спровокували розвиток перикардиту.

В разі хронічної форми перебіг перикардиту може тривалий час бути безсимптомним.

Якщо захворювання вчасно не діагностувати та не лікувати, то може розвинутися виражена серцева недостатність, тампонада серця (скупчення рідини в проміжку між листками перикарда, що заважає серцю нормально скорочуватися), може виникнути загроза життю.

Діагностика перикардиту

Для того, щоб встановити точний діагноз, застосовується комплекс методів:

• Лабораторні аналізи, які включають загальний, біохімічний, імунологічний аналізи крові.
• Електрокардіографія.
• Рентген,
• КТ або МРТ серця,
• ЕХО серця,
• Пункція серця з подальшим дослідженням ексудату.

Лікування перикардиту

При діагнозі «перикардит» лікування підбирається індивідуально з урахуванням різновиду захворювання, причин, що його спровокували, та особливостей перебігу хвороби.

Лікарська терапія передбачає застосування комплексу препаратів. Найчастіше при перикардиті призначаються: протизапальні, знеболювальні препарати, анальгетики, антибіотики або противірусні препарати (якщо причиною запалення є інфекційний агент), препарати калію.

В разі призначення антибіотиків обов'язково попередньо перевіряють чутливість збудника до лікарського засобу.

Також може призначатися вживання вітамінів, імуномодуляторів.

В деяких випадках робиться дренування серця. Дренування може використовуватися для введення препаратів безпосередньо в область серця, а також для забору крові, що зібралася. У деяких випадках потрібна операція на перикарді.

Якщо перикардит діагностований вчасно і підібрано правильне лікування, то зазвичай вдається впоратися із захворюванням, усунути запалення серця та відновити здоров'я.