Печінкова кома

Печінкова кома – це ускладнення, остання стадія печінкової недостатності, при якому спостерігається розлад функцій центральної нервової системи: втрата свідомості, пригнічення рефлексів. Відбувається це через важке ураження печінки. Смертність при печінковій комі дуже висока – від 60 до 90%.

Симптоми і стадії розвитку печінкової коми

Печінкова кома має 3 стадії. Для кожної з них характерні свої симптоми.

 

Прекома – 1-ша стадія. У неї такі ознаки:

• різкі перепади настрою у хворого без будь-якої на те причини;
• апатія або, навпаки, ейфорія, підвищена збудливість;
• запаморочення;
• підвищена пітливість;
• позіхання, гикавка;
• порушення орієнтації в часі і просторі;
• загальмованість реакцій і думок;
• неохайність;
• короткочасні втрати свідомості.

 

Загрозлива печінкова кома – 2-га стадія. У хворого виявляються такі симптоми:

• порушення, сплутаність свідомості;
• втрата орієнтації в часі і просторі;
• періоди сильного збудження змінюються періодами депресії;
• провали в пам'яті;
• тремтіння в м'язах кінцівок, грудної клітки;
• сонливість;
• погіршення почерку.

 

Власне кома – 3-тя стадія. Її симптоми:

• повна відсутність свідомості, рефлексів;
• ригідність м'язів потилиці;
• поява певних патологічних рефлексів;
• жовтий відтінок шкіри, склер;
• неприємний запах з рота;
• кровотечі, утворення гематом.

Ускладнення 3-й стадії печінкової коми – зупинка дихання і смерть.

Причини печінкової коми

Головна причина цього стану – дуже сильна інтоксикація організму продуктами метаболізму або екзогенними речовинами. Печінкова кома розвивається на тлі:

• вірусного гепатиту;
• цирозу печінки;
• отруєння токсичними речовинами, грибами, алкоголем, ліками;
• вірусних інфекцій: інфекційного мононуклеозу, вірусу жовтої лихоманки та інших;
• гельмінтозу;
• злоякісних новоутворень;
• аутоімунних захворювань, що вражають печінку;
• серцево-судинних патологій;
• ревматоїдного артриту;
• дуже сильного стресу, шоку;
• сильних опіків.

Класифікація захворювання

Печінкова кома буває таких видів:

1. Спонтанна, або печінково-клітинна – розвивається при некрозі печінки, найчастіше внаслідок отруєння або вірусного гепатиту.
2. Шунтова, або портокавальна – з'являється при цирозі печінки після шунтування, при інтоксикації аміаком.
3. Змішана – найчастіше результат цирозу печінки.

Діагностика і лікування

Для постановки діагнозу обов'язково роблять пацієнтові біохімічний аналіз крові. Аналізуються показники згортання крові, вміст у ній аміаку, білірубіну, холестерину, білка, оцінюється кислотно-лужний баланс. З діагностичних процедур лікар може призначити електроенцефалографію для аналізу амплітуди і швидкості хвиль ритмічної активності мозку, радіоізотопне дослідження печінки методом сцинтиграфії (метод функціональної візуалізації), біопсію печінки.

 

Медичну допомогу пацієнтові з печінковою комою потрібно надавати терміново і тільки в умовах стаціонару. Залежно від того, що саме спровокувало кому, хворому вводять препарати для дезінтоксикації організму, для корекції згортання крові, проводять оксигенотерапію. Іноді показане переливання пацієнту плазми. Також можливе застосування антибактеріальних, препаратів проти глистів, діуретиків, глюкокортикостероїдів, гепатопротекторів.

 

Найстрашніше ускладнення печінкової коми – смерть. Вона настає в результаті розвитку дихальної недостатності і ураження серцево-судинного центру в мозку.

Методи профілактики

Профілактика розвитку печінкової коми – це:

• здоровий спосіб життя, відмова від зловживання алкоголем;
• своєчасне лікування гепатитів та інших хвороб печінки, серцево-судинних, аутоімунних захворювань, вірусних інфекцій;
• захист організму від будь-яких токсичних речовин;
• лікування гельмінтозів;
• уникнення стресів.

 

Печінкова кома – надзвичайно небезпечне для життя ускладнення печінкової недостатності. При перших її симптомах слід негайно звернутися за медичною допомогою.