Лейкемія (рак крові)

Лейкемія або лейкоз – це група онкологічних захворювань кровотворної системи. Патології характеризуються тим, що відбувається неконтрольоване зростання тканин кісткового мозку, які продукують лейкоцити. Прогресування захворювання призводить до ураження кровоносної та лімфатичної систем, селезінки, печінки, центральної нервової системи.

При лейкемії нормальні лейкоцити заміщуються на аномальні лейкозні клітини, які не можуть повноцінно виконувати функції та мають довший термін життя. При цьому спостерігається дефіцит тромбоцитів і еритроцитів.

Існує досить велика кількість різних видів раку крові. За типами клітин розрізняють лімфобластні та мієлобластні форми, за особливостями течії: гострі і хронічні.

Причини виникнення лейкемії

В основі розвитку лейкемії лежать хромосомні порушення в кровотворних клітинах, причому патологічні зміни можуть з'явитися на різних стадіях дозрівання лейкоцитів. Серед чинників ризику, які провокують розвиток раку крові можна назвати:

• спадкову схильність,
• наявність ряду хромосомних захворювань (синдром Дауна, синдром Клайтфельтера),
• вплив іонізуючого випромінювання,
• імунодефіцитні стани,
• вплив ряду токсичних речовин.

Захворювання частіше зустрічається у чоловіків і є найпоширенішою онкологічною патологією у дітей.

Симптоми лейкемії

Симптоми залежать від виду лейкозу та стадії захворювання. Найбільш поширені симптоми:

• збільшення лімфатичних вузлів,
• підвищена пітливість,
• постійні простудні захворювання,
• слабкість, надмірна втомлюваність,
• зниження ваги,
• поганий апетит,
• незрозумілі підвищення температури,
• кровоточивість,
• біль в кістках та суглобах.

При гострій лейкемії симптоми проявляються швидко і різко наростають, з'являються слабкість, загальна втома, біль в кістках, озноб, температура може підвищуватися до 39 градусів, підвищується кровоточивість в різних частинах тіла (кровоточать ясна, з'являються синці і т. ін.).

В разі хронічних форм тривалість захворювання може досягати 4-12 років. Симптоматика з'являється на пізніх стадіях. Спостерігається сильне схуднення, можуть збільшуватися в розмірах внутрішні органи, виникати гнійничкові ураження шкіри.

При лейкозах можуть значно погіршуватися робота багатьох внутрішніх органів: серця, нирок, печінки, легень, селезінки.

Активний розвиток хвороби може призвести до небезпечних кровотеч в органах, сепсису, сильної інтоксикації, серцевої та ниркової недостатності, що може стати причиною смертельного результату.

Діагностика раку крові

Діагностика лейкозу включає:

• біохімічний аналіз крові,
• пункцію кісткового мозку,
• пункцію спинного мозку,
• пункцію лімфовузлів,
• УЗД органів черевної порожнини та малого таза,
• КТ, МРТ грудної клітини, головного і спинного мозку, інших органів.

Важливо точно поставити діагноз, диференціювати рак крові від ряду захворювань, які дають лейкемоїдну реакцію, встановити форму захворювання, його стадію. Діагностикою та лікуванням лейкозів займаються гематологи.

Лікування лейкемії

Лікування лейкозів – досить складний процес, що включає в основному медикаментозну терапію. Мета лікування – нормалізувати процеси кровотворення, досягти тривалої ремісії або повного одужання.

При гострій лейкемії необхідно активне лікування комплексом препаратів (поліхімієтерапія), під час якого стоїть завдання добитися ремісії. Під час ремісії також проводиться так зване «закріплююче» лікування, яке може тривати кілька років.

Хронічна лейкемія також передбачає застосування поліхімієтерапії в моменти загострення захворювання. У стадії ремісії також може призначатися ряд препаратів.

Схема лікування і підбір ліків здійснюються персонально з урахуванням особливостей стану. Крім медикаментозного лікування може призначатися опромінення та пересадка кісткового мозку.