Дефіцит йоду (йододефіцит)

Дефіцит йоду є однією з найпоширеніших проблем в сучасному світі. Згідно з даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я, йододефіцит в тій чи іншій мірі є більш ніж у 60% населення нашої планети. Примітно, що з нестачею йоду найчастіше стикаються люди, які проживають в певній місцевості.

Причини

Оскільки основним джерелом йоду для організму є продукти харчування, головною причиною дефіциту мікроелемента виступає його недостатнє надходження з уживаною їжею. Погіршує ситуацію проживання в так званих ендемічних районах, де спостерігається низький вміст йоду у воді, ґрунті та повітрі.

У деяких груп людей також може розвиватися відносний йододефіцит. Його причиною виступає підвищення потреби організму в йоді — у дітей, підлітків, вагітних і жінок під час лактації. В такому випадку споживана денна доза мікроелемента перестає компенсувати нестачу, через що розвивається дефіцитний стан.

Симптоми

Оскільки йод є одним з основних структурних компонентів тиреоїдних гормонів, при його нестачі порушується продукція тироксину (Т4) і трийодтироніну — гормонів щитовидної залози. Це призводить до порушення ряду обмінних процесів в організмі та дисфункції багатьох органів і систем. У спробі компенсувати дефіцит гормонів щитовидна залоза може збільшуватись в розмірах — в такому випадку у хворих розвивається зоб.

Всі симптоми йододефіциту умовно поділяють на кілька груп:

• Емоційні, до яких відноситься підвищена дратівливість, млявість, апатія, сонливість, забудькуватість, погіршення уваги, зниження загального життєвого тонусу,
• Набрякові, такі як поява видимих ​​набряків навколо очей, на руках і ногах. При цьому лікування сечогінними засобами не тільки не усуває набряклість, але і погіршує ситуацію.
• Кардіологічні: аритмії, атеросклероз, зниження артеріального тиску і т.д. Примітною ознакою ураження серця при йододефіциті є відсутність ефекту від традиційного лікування.
• Гематологічні, зокрема, зниження рівня гемоглобіну в крові, який не вдається заповнити за допомогою препаратів заліза.
• Імунодефіцитні (обумовлені зниженням імунітету): підвищена схильність до інфекцій, часті простудні захворювання.

Однак найбільш явною ознакою дефіциту йоду вважається зоб — збільшення розміру щитовидної залози. При цьому людина може відзначати у себе видиму припухлість в ділянці шиї. При обмацуванні щитовидна залоза виявляється збільшеною в розмірах і при цьому абсолютно безболісною.

Як визначити нестачу йоду

Для діагностики йододефіциту слід звернутися до лікаря і пройти обстеження, яке зазвичай включає УЗД щитовидної залози, визначення рівня тиреоглобуліну в сечі та оцінку раціону харчування.

У домашніх умовах можна використати більш простий спосіб — нанести йодну сітку на шкіру стегна або передпліччя. Якщо вона зникне через 2-3 години, значить в організмі є гострий дефіцит йоду. Якщо ж сітка не зникне через добу, значить йододефіциту немає.

Профілактика і лікування

Люди, які проживають в близьких до моря районах, рідко мають дефіцит йоду, оскільки мікроелемент надходить до їхнього організм разом з водою, повітрям і т.д. Що стосується всіх інших, головним джерелом йоду для них є продукти харчування. Для профілактики йододефіциту їм слід вживати продукти з високим вмістом йоду.

До таких продуктів відносяться:

• морська риба;
• креветки;
• кальмари;
• мідії;
• морські водорості;
• молочні продукти;
• грецькі горіхи;
• фейхоа;
• лимон;
• горобина;
• гречка;
• йодована сіль.

У разі вираженого йододефіциту брак мінералу можна компенсувати за допомогою спеціальних препаратів: Йод Актив, Йодомарин, Антиструмін та інші.