Эшерихиоз

Термином эшерихиоз объединяют группу острых инфекционных заболеваний, для которых характерно поражение желудочно-кишечного тракта различными типами кишечной палочки (Escherichia coli). Болезнью чаще всего страдают дети раннего возраста, которые находятся на искусственном вскармливании или имеют ослабленный иммунитет. Высокая заболеваемость эшерихиозом также наблюдается у недоношенных детей.

Источником инфекции при эшерихиозе обычно являются больные люди и бактерионосители. Как правило, болезнь передается контактно-бытовым путем, реже — через продукты детского питания.

Механизм развития

Попав в организм человека, эшерихии проникают в тонкий кишечник, где прикрепляются к кишечному эпителию и начинают размножаться на его поверхности. При этом бактерии выделяют эндотоксины, ферменты и различные биологически активные вещества, которые вызывают воспаление и нарушают нормальный процесс пищеварения. Проникнув в кровоток, эндотоксины могут вызывать сосудистые расстройства, повреждать различные органы и системы.

Насколько тяжело будет протекать эшерихиоз — зависит в первую очередь от свойств вызвавших его кишечных палочек. Например, энтеропатогенные эшерихии с высокой цитотоксичностью и адгезивностью вызывают тяжелые формы заболевания, в то время как эшерихиозы, вызванные энтеротоксигенными кишечными палочками, протекают довольно легко.  

Симптомы

Инкубационный период при эшерихиозе в среднем длится несколько суток, после чего у больного появляются первые симптомы. При пищевом пути инфицирования болезнь имеет острое начало, при контактно-бытовом — постепенное. Одним из наиболее характерных признаков эшерихиоза является упорная рвота 1-2 раза в сутки, начиная с первого дня заболевания.

Основные признаки эшерихиозов:

• повышение температуры (до 37-38 градусов);
• умеренные симптомы интоксикации;
• приступообразные боли и вздутие живота;
• диарея с количеством дефекаций до 10-15 в сутки;
• водянистый стул ярко-желтого цвета, с небольшим количеством слизи;
• мацерация кожи вокруг заднего отверстия.

При тяжелом течении болезни (особенно у новорожденных и детей первого года жизни) возможна генерализация инфекционного процесса с развитием сепсиса. В таком случае у ребенка могут формироваться очаги воспаления в легких, мочевыводящих путях и даже головном мозге. При отсутствии адекватного лечения болезнь может завершиться летальным исходом.

Диагностика и лечение

Для диагностики эшерихиозов чаще всего используют бактериологический метод — он позволяет обнаружить возбудителя инфекции в кале, рвотных массах или промывных водах. У взрослых и детей старшего возраста также могут применять серологический метод (РА и РНГА).

Тактика лечения при эшерихиозе зависит от тяжести заболевания. При легком течении больным назначают энтеросорбенты, кишечные антисептики и средства для оральной регидратации. При средне-тяжелом течении в схему терапии включают антибиотики фторхинолонового ряда или Ко-тримоксазол. В тяжелых случаях больным помимо прочего проводят парентеральную регидратацию и дезинтоксикацию. Для симптоматического лечения и облегчения самочувствия больных дополнительно могут использовать спазмолитики, анальгетики и противодиарейные средства.

Для восстановления нормальной микрофлоры кишечника всем больным с эшерихиозами назначают пробиотики и эубиотики.

Ешерихіоз

Терміном ешерихіоз об'єднують групу гострих інфекційних захворювань, для яких характерне ураження шлунково-кишкового тракту різними типами кишкової палички (Escherichia coli). Хворобою найчастіше страждають діти раннього віку, які перебувають на штучному вигодовуванні або мають ослаблений імунітет. Висока захворюваність ешерихіозом також спостерігається у недоношених дітей.

Джерелом інфекції при ешерихіозах зазвичай є хворі люди і бактеріоносії. Як правило, хвороба передається контактно-побутовим шляхом, рідше — через продукти дитячого харчування.

Механізм розвитку

Потрапивши в організм людини, ешерихії проникають в тонкий кишечник, де прикріплюються до кишковому епітелію і починають розмножуватися на його поверхні. При цьому бактерії виділяють ендотоксини, ферменти і різні біологічно активні речовини, які викликають запалення і порушують нормальний процес травлення. Проникнувши в кровотік, ендотоксини можуть викликати судинні розлади, пошкоджувати різні органи і системи.

Наскільки важко буде протікати ешерихіоз — залежить в першу чергу від властивостей кишечних паличок, що викликали його розвиток. Наприклад, ентеропатогенні ешерихії з високою цитотоксичністю і адгезивністю викликають тяжкі форми захворювання, в той час як ешерихіози, викликані ентеротоксичними кишковими паличками, протікають досить легко.

Симптоми

Інкубаційний період при ешерихіозі в середньому триває кілька діб, після чого у хворого з'являються перші симптоми. При харчовому шляху інфікування хвороба має гострий початок, при контактно-побутовому — поступовий. Одним з найбільш характерних ознак ешерихіозу є сильна блювота 1-2 рази на добу, починаючи з першого дня захворювання.

Основні ознаки ешерихіозів:

• підвищення температури (до 37-38 градусів);
• помірні симптоми інтоксикації;
• приступодібні болі і здуття живота;
• діарея з кількістю дефекацій до 10-15 на добу;
• водянисті випорожнення яскраво-жовтого кольору, з невеликою кількістю слизу;
• мацерація шкіри навколо заднього отвору.

При тяжкому перебігу хвороби (особливо у новонароджених і дітей першого року життя) можлива генералізація інфекційного процесу з розвитком сепсису. В такому випадку у дитини можуть формуватися вогнища запалення в легенях, сечовивідних шляхах і навіть головному мозку. При відсутності адекватного лікування хвороба може викликати летальний кінець.

Діагностика і лікування

Для діагностики ешерихіозов найчастіше використовують бактеріологічний метод — він дозволяє виявити збудника інфекції в калі, блювотних масах або промивних водах. У дорослих і дітей старшого віку також можуть застосовувати серологічний метод (РА і РНГА).

Тактика лікування при ешерихіозах залежить від тяжкості захворювання. При легкому перебігу хворим призначають ентеросорбенти, кишкові антисептики і засоби для оральної регідратації. При середньо-тяжкому перебігу в схему терапії включають антибіотики фторхінолонового ряду або Ко-тримоксазол. У важких випадках хворим разом з іншими заходами проводять парентеральну регідратацію і дезінтоксикацію. Для симптоматичного лікування і полегшення самопочуття хворих додатково можуть використовувати спазмолітики, анальгетики і протидіарейні засоби.

Для відновлення нормальної мікрофлори кишечника всім хворим з ешерихіозу призначають пробіотики і еубіотики.