Ешерихіоз

Терміном ешерихіоз об'єднують групу гострих інфекційних захворювань, для яких характерне ураження шлунково-кишкового тракту різними типами кишкової палички (Escherichia coli). Хворобою найчастіше страждають діти раннього віку, які перебувають на штучному вигодовуванні або мають ослаблений імунітет. Висока захворюваність ешерихіозом також спостерігається у недоношених дітей.

Джерелом інфекції при ешерихіозах зазвичай є хворі люди і бактеріоносії. Як правило, хвороба передається контактно-побутовим шляхом, рідше — через продукти дитячого харчування.

Механізм розвитку

Потрапивши в організм людини, ешерихії проникають в тонкий кишечник, де прикріплюються до кишковому епітелію і починають розмножуватися на його поверхні. При цьому бактерії виділяють ендотоксини, ферменти і різні біологічно активні речовини, які викликають запалення і порушують нормальний процес травлення. Проникнувши в кровотік, ендотоксини можуть викликати судинні розлади, пошкоджувати різні органи і системи.

Наскільки важко буде протікати ешерихіоз — залежить в першу чергу від властивостей кишечних паличок, що викликали його розвиток. Наприклад, ентеропатогенні ешерихії з високою цитотоксичністю і адгезивністю викликають тяжкі форми захворювання, в той час як ешерихіози, викликані ентеротоксичними кишковими паличками, протікають досить легко.

Симптоми ешерихіозу

Інкубаційний період при ешерихіозі в середньому триває кілька діб, після чого у хворого з'являються перші симптоми. При харчовому шляху інфікування хвороба має гострий початок, при контактно-побутовому — поступовий. Одним з найбільш характерних ознак ешерихіозу є сильна блювота 1-2 рази на добу, починаючи з першого дня захворювання.

Основні ознаки ешерихіозів:

• підвищення температури (до 37-38 градусів);
• помірні симптоми інтоксикації;
• приступодібні болі і здуття живота;
• діарея з кількістю дефекацій до 10-15 на добу;
• водянисті випорожнення яскраво-жовтого кольору, з невеликою кількістю слизу;
• мацерація шкіри навколо заднього отвору.

При тяжкому перебігу хвороби (особливо у новонароджених і дітей першого року життя) можлива генералізація інфекційного процесу з розвитком сепсису. В такому випадку у дитини можуть формуватися вогнища запалення в легенях, сечовивідних шляхах і навіть головному мозку. При відсутності адекватного лікування хвороба може викликати летальний кінець.

Діагностика і лікування

Для діагностики ешерихіозов найчастіше використовують бактеріологічний метод — він дозволяє виявити збудника інфекції в калі, блювотних масах або промивних водах. У дорослих і дітей старшого віку також можуть застосовувати серологічний метод (РА і РНГА).

Тактика лікування при ешерихіозах залежить від тяжкості захворювання. При легкому перебігу хворим призначають ентеросорбенти, кишкові антисептики і засоби для оральної регідратації. При середньо-тяжкому перебігу в схему терапії включають антибіотики фторхінолонового ряду або Ко-тримоксазол. У важких випадках хворим разом з іншими заходами проводять парентеральну регідратацію і дезінтоксикацію. Для симптоматичного лікування і полегшення самопочуття хворих додатково можуть використовувати спазмолітики, анальгетики і протидіарейні засоби.

Для відновлення нормальної мікрофлори кишечника всім хворим з ешерихіозу призначають пробіотики і еубіотики.