Цефпотек

Цефпотек – фармакологічні властивості

Препарат Цефпотек відноситься до антибактеріальних засобів для системного використання, цефалоспоринів третього покоління.

Цефпотек 200 є β-лактамним антибіотиком ІІІ покоління для перорального застосування. Його бактерицидний ефект обумовлений пригніченням синтезу компонентів бактеріальної стінки мікроорганізмів. Препарат активний щодо багатьох грампозитивних, грамнегативних, аеробних та анаеробних мікроорганізмів.

Спектр дії препарату включає такі мікроорганізми:

• чутливі грампозитивні бактерії – Streptococcus pneumoniae, стрептококи групи A (S. pyogenes), групи B (S. agalactiae), груп C, F та G, а також S. mitis, S. Sanguis, S. Salivarius та Corynebacterium diphtheriae;
• чутливі грамнегативні бактерії - Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis (штами, що продукують і не продукують β-лактамазу), Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Esche. (K. pneumoniae; K. oxytoca), Proteus mirabilis;
• помірно чутливі бактерії - метицилінчутливі стафілококи, штами, що продукують і не продукують пеніциліназ (S. aureus і S. epidermidis).

До цефподоксиму, як і інших цефалоспоринів, стійкі такі бактерії: ентерококи, метицилінстойкі стафілококи (S. аureus і S. epidermidis), Staphylococcus saprophyticus, Pseudomonas aeruginosa та Pseudomonas spp., Clostridium.

Щоб Цефпотек купити в онлайн аптеці, необхідно мати рецепт, отриманий від лікаря. У цьому випадку можна буде оформити замовлення та купити його за найбільш доступною ціною.

Склад та форми випуску

Цефпотек таблетки 200, покриті оболонкою по 200 мг, випускаються в блістерах та картонних упаковках № 10 (5х2) та № 20 (5х4).

Діюча речовина: cefpodoxime. 1 таблетка містить: цефподоксиму проксетилу еквівалентно цефподоксиму 200 мг.

Інші складові:

• Суміш целюлози мікрокристалічної та натрію карбоксиметилцелюлози.
• Натрію лаурилсульфат.
• Гідроксипропілцелюлоза.
• Кремнію діоксид колоїдний безводний.
• Магнію стеарат.
• Покриття Sepifilm LP761 Blanс: гідроксипропілметилцелюлоза, целюлоза мікрокристал.

Цефпотек – це довгасті пігулки, вкриті білою оболонкою з лінією розлому з одного боку.

Показання до застосування

Згідно з інструкцією, Цефпотек 200 застосовується за наявності інфекцій, чутливих до цього препарату:

• інфекції ЛОР-органів (включаючи синусит, тонзиліт, фарингіт); для лікування тонзиліту та фарингіту Цефпотек 200 призначають у разі хронічної або рецидивуючої інфекції, а також у випадках відомої або підозрюваної нечутливості збудника до широко застосовуваних антибіотиків;
• інфекції дихальних шляхів (включаючи гострий бронхіт, рецидиви чи загострення хронічного бронхіту, бактеріальну пневмонію);
• неускладнені інфекції верхніх та нижніх сечовивідних шляхів (включаючи гострий пієлонефрит та цистит);
• інфекції шкіри та м'яких тканин (абсцеси, целюліт, інфіковані рани, фурункули, фолікуліт, пароніхія, карбункули та виразки);
• неускладнений гонококовий уретрит.

Для дорослих та дітей старше 12 років з нормальною функцією нирок рекомендуються такі дози:

Інфекції ЛОР-органів:

• синусит – 200 мг двічі на добу;
• інші інфекції (в т.ч. тонзиліт, фарингіт) – 100 мг двічі на добу.

Інфекції дихальних шляхів (включаючи гострий бронхіт, рецидиви або загострення хронічного бронхіту, бактеріальну пневмонію) (залежно від чутливості збудника) 100 – 200 мг двічі на добу

Неускладнені інфекції сечовивідних шляхів:

• верхніх (гострий пієлонефрит) – 200 мг двічі на добу;
• нижніх (цистит) – 100 мг двічі на добу.

Інфекції шкіри та м'яких тканин (абсцеси, целюліт, інфіковані рани, фурункули, фолікуліт, пароніхія, карбункули та виразки) – 200 мг двічі на добу.

Неускладнений гонококовий уретрит – 200 мг, одноразово.

Протипоказання

Засіб Цефпотек протипоказано приймати при підвищеній чутливості до препаратів групи цефалоспоринів, пеніцилінів або інших компонентів препарату.

Особливості застосування

Цефпотек не призначають дітям віком молодше 12 років, вагітним і годуючим груддю (тільки в екстрених випадках).

Побічні ефекти

Ліки Цефпотек може викликати такі побічні реакції:

• Загальні порушення: грибкові інфекції, нездужання, підвищена стомлюваність, астенія, лихоманка, біль у грудній клітці (біль може віддавати в поперек), біль у спині, озноб, генералізований біль, абсцес, алергічні реакції, набряк обличчя, бактеріальні інфекції, локалізований біль , зростання нечутливих мікроорганізмів
• Серцево-судинна система: застійна серцева недостатність, мігрень, серцебиття, розширення судин, гематоми, артеріальна гіпер- або гіпотензія.
• З боку травного тракту: діарея, біль у животі, відчуття переповнення в шлунку, нудота, тенезми, здуття живота, блювання, диспепсія, зниження апетиту, запор, анорексія, кандидозний стоматит, зубний біль, відрижка, гастрит, сухість у роті рота, псевдомембранозний коліт.
• Діарея з домішками крові може бути симптомом ентероколіту. У разі розвитку тяжкої або персистуючої діареї, що виникає під час або після лікування, слід запідозрити розвиток псевдомембранозного коліту.
• З боку крові: гемолітична анемія, зниження гемоглобіну, зниження гематокриту, еозинофілія, лейкоцитоз, лейкопенія, лімфоцитоз, лімфопенія, агранулоцитоз, тромбоцитоз, нейтропенія, тромбоцитопенія, позитивний тест Кумбса.
• Метаболічні розлади: зневоднення, подагра, периферичний набряк, збільшення маси тіла.
• Порушення з боку кістково-м'язової системи: міалгія.
• З боку нервової системи: цефалгія, вертиго, запаморочення, нестійкість ходи, головний біль, крововилив, тривожність, нервозність, невроз, безсоння, порушення сну, зміна сновидінь (незвичайні сновидіння, жахливі сновидіння), парестезії, спутан.
• З боку дихальної системи: бронхіальна астма, кашель, носова кровотеча, риніт, свистяче дихання, чхання, бронхоспазм, ядуха, плевральний випіт, пневмонія.
• З боку шкіри: висипання, гіперемія шкіри, кропив'янка, свербіж, підвищене потовиділення, макулопапулярний і везикулярно-бульозний висип, грибковий дерматит, лущення епітелію, сухість шкіри, випадання волосся, сонячні опіки, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний сен.
• З боку органів чуття: зміна або втрата смаку, подразнення очей, дзвін/шум у вухах.
• З боку імунної системи: відзначалися реакції гіперчутливості всіх ступенів тяжкості (див. розділ «Особливості застосування»), анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, пурпура, сироваткова хвороба, артралгія, лихоманка.
• З боку сечостатевої системи: гематурія, інфекції сечовивідних шляхів, метрорагія, кандидоз піхви, дизурія, часте сечовипускання, протеїнурія, підвищення сечовини та креатиніну в сечі; у поодиноких випадках спостерігалися порушення функції нирок, особливо при одночасному застосуванні цефподоксиму з аміноглікозидами та/або сильними діуретиками.
• Лабораторні характеристики: підвищення характеристик функціональних печінкових тестів АсАТ, АлАТ, рівня лужної фосфатази, білірубіну, сечовини та креатиніну, псевдопозитивна реакція Кумбса.

Можлива гіпер- або гіпоглікемія, гіпоальбумінемія, гіпопротеїнемія, гіперкаліємія, гіпонатріємія.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Спільне застосування високих доз антацидних препаратів (бікарбонату натрію та гідроксиду алюмінію) або блокаторів гістамінових Н2-рецепторів з цефпотеком, ціна якого залежить від дозування, призводить до зниження ступеня абсорбції на 27-32%, а Сmax - на 24-42%. Пероральні антихолінестеразні засоби збільшують Тmax на 47%, але не впливають на ступінь всмоктування. Цефалоспорини потенційно підвищують антикоагулянтну дію кумаринів та знижують контацептивну дію естрогенів. При прийомі цефалоспоринів у поодиноких випадках можливий розвиток позитивної реакції Кумбса.

Біодоступність препарату зменшується приблизно на 30% при одночасному застосуванні препаратів, які нейтралізують рН шлунка або пригнічують секрецію шлунка. Цефпотек слід приймати через 2-3 години після застосування ранітидину. Біодоступність лікарського засобу Цефпотек 200 збільшується під час прийому препарату під час їжі. При визначенні глюкозурії методами відновлення міді (Бенедикта, Фелінга) може спостерігатися хибнопозитивна реакція, проте Цефпотек не впливає на визначення глюкози в сечі ензимними методами.

Одночасне застосування препарату Цефпотек з петлевими діуретиками може підвищити нефротоксичність. Рекомендується проводити ретельний моніторинг ниркової функції, якщо препарат Цефпотек 200 призначати одночасно з препаратами, які мають нефротоксичний ефект. Рівень цефподоксиму у плазмі збільшується, якщо препарат Цефпотек призначати з пробенецидом.

Блок FAQ

Як приймати Цефпотек 200?

Пігулки слід вживати під час їжі для посилення абсорбції. Термін лікування залежить від тяжкості захворювання та визначається індивідуально.

Цефпотек від чого?

Цефлотек призначається при загостренні хронічного бронхіту; неускладнених інфекціях шкіри та м'яких тканин; неускладнених інфекціях сечовивідних шляхів, у тому числі гострому пієлонефриті, циститі; гострої неускладненої цервікальної та уретральної гонореї.

Використана література

compendium.com.ua

likicontrol.com.ua

mozdocs.kiev.ua