Теноліоф

Теноліоф – фармакологічні властивості

Препарат Теноліоф відноситься до нестероїдних протизапальних та протиревматичних препаратів, оксикаму, теноксикаму.

Теноксикам – нестероїдний протизапальний засіб (НПЗЗ). Має виражену знеболювальну, протизапальну та деяку жарознижувальну дію.

Щоб Теноліоф купити в онлайн аптеці АНЦ, необхідно мати рецепт, отриманий від лікаря. В цьому випадку можна буде оформити замовлення та купити його за найбільш доступною ціною.

Склад та форми випуску

Теноліоф уколи – це ліофілізат для розчину для ін'єкцій по 20 мг у флаконі з розпилювачем у картонній упаковці № 3.

Діюча речовина: tenoxicam. 1 флакон містить теноксикаму 20 мг.

Інші складові Теноліоф:

• маніт, динатрію едетат;
• натрію метабісульфіт (E 223);
• трометамол;
• 1 М розчин гідроксиду натрію.

1 ампула із розчинником містить 2 мл води для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості Теноліоф: ліофілізований порошок або маса ущільнена від жовтого до зеленувато-жовтого кольору.

Показання до застосування

Згідно з інструкцією, Теноліоф застосовується у таких випадках:

• Полегшення болю та запалення при остеоартриті та ревматоїдному артриті.
• Короткочасне лікування гострих захворювань опорно-рухового апарату, включаючи розтягування, вивихи та інші ушкодження м'яких тканин.
• При зазначених показаннях препарат застосовувати внутрішньовенно або внутрішньом'язово за неможливості застосування теноксикаму у формі таблеток.

Теноліоф призначений для внутрішньовенного та внутрішньом'язового застосування.

Рекомендована доза Теноліоф становить 20 мг 1 раз на добу протягом перших 1-2 діб лікування, потім слід перейти на прийом таблеток, які потрібно приймати щодня одночасно. Перед застосуванням Теноліофу вміст флакону необхідно розчинити в 2 мл води для ін'єкцій, включеної в комплект препарату. Після повного розчинення ліофілізату слід використовувати розчин негайно.

Не перевищувати рекомендованих доз Теноліоф, оскільки при застосуванні більш високих доз не завжди досягається більш виражений терапевтичний ефект, а ризик побічних реакцій підвищується. Тривалість лікування Теноліоф гострих розладів опорно-рухового апарату зазвичай не перевищує 7 діб. У виняткових випадках тривалість терапії може бути продовжена до 14 днів.

Протипоказання

Засіб Теноліоф протипоказано приймати у таких випадках:

• Підвищена чутливість до теноксикаму чи будь-яких допоміжних речовин препарату. Наявність в анамнезі симптомів підвищеної чутливості (включаючи симптоми астми, риніт, ангіоневротичний набряк або кропив'янку) до інших НПЗЗ, включаючи ібупрофен та ацетилсаліцилову кислоту, через можливу перехресну чутливість до теноксикаму.
• Рецидивна виразкова хвороба/кровотечі травного тракту в активній формі або в анамнезі (2 або більше виражених епізодів виразкової хвороби або кровотечі), виразковий коліт, хвороба Крона, гастрит тяжкого ступеня або шлунково-кишкова кровотеча, або перфорація, пов'язані з попереднім. .
• Тяжка серцева, печінкова, ниркова недостатність.
• Цереброваскулярна кровотеча в анамнезі чи інші порушення зсідання крові.

Особливості застосування

Теноліоф не призначають дітям віком до 18 років, вагітним в останньому триместрі і годуючим грудьми.

Побічні ефекти

Ліки Теноліоф може стати причиною розвитку наступних побічних реакцій:

• З боку серцево-судинної системи: розвиток набряків, артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності, асоційованих з лікуванням НПЗЗ; рідко – диспное та серцебиття.
• З боку шкіри та підшкірної клітковини: фотосенсибілізація та бульозні реакції, включаючи синдром Стівенса – Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (дуже рідко).
• З боку органів зору: частота невідома – порушення з боку органів зору (порушення та затемнення зору).
• З боку травного тракту: найчастіше побічні реакції пов'язані з травним трактом. Вони включають диспепсію, нудоту, блювання, абдомінальний біль та дискомфорт, запор, діарею, метеоризм, розлади травлення, епігастральний дистрес, мелену, гематемезис, виразковий стоматит, анорексію, загострення коліту та хвороби Крона.
• Як і при застосуванні інших НПЗЗ, існує ризик виразки виразки, перфорації або шлунково-кишкової кровотечі, які можуть бути летальними, особливо у пацієнтів похилого віку; рідко – гастрит; дуже рідко – панкреатит.
• З боку крові та лімфатичної системи: зниження рівня гемоглобіну, не пов'язане із шлунково-кишковими кровотечами; анемія, апластична анемія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія та нетромбоцитопенічна пурпура, лейкопенія, нейтропенія та еозинофілія; нечасто – носова кровотеча; рідко – агранулоцитоз.
• З боку гепатобіліарної системи: Порушення функції печінки. Як і при застосуванні більшості НПЗЗ, спостерігалися різні зміни параметрів печінки. У деяких пацієнтів протягом лікування може збільшуватись рівень трансаміназ у сироватці крові. Хоча такі реакції спостерігаються рідко, при стійких відхиленнях у печінкових тестах або їх погіршенні за наявності клінічних ознак або симптомів захворювання печінки або системних проявах (наприклад, еозинофілія, висипання) препарат слід відмінити. Також повідомляли про гепатит та жовтяницю.
• Реакції підвищеної чутливості: неспецифічні алергічні та анафілактичні реакції; реактивність дихальних шляхів, що включає бронхіальну астму, загострення астми, бронхоспазм або диспное; шкірні порушення – висип різних типів, алопеція, ангіоневротичний набряк, свербіж та пурпура; рідко – розлади з боку нігтів, еритема, кропив'янка та фотосенсибілізація; ексфоліативний та бульозний дерматит, включаючи епідермальний некроліз, мультиформну еритему та синдром Стівенса – Джонсона, везикуло-бульозні реакції та васкуліт (як і при застосуванні інших НПЗЗ).
• З боку обміну речовин: рідко – порушення метаболізму, такі як гіперглікемія, збільшення чи зменшення маси тіла.
• З боку нервової системи: можуть спостерігатися нездужання та шум у вухах; нечасто – асептичний менінгіт (особливо у пацієнтів з наявними аутоімунними розладами, такими як ВКВ, змішане захворювання сполучної тканини) з такими симптомами як ригідність шиї, головний біль, нудота, блювання або дезорієнтація, запаморочення, нездужання; рідко – головний біль, безсоння, депресія, нервозність, порушення сну та запаморочення; частота невідома – сонливість та парестезія.
• З боку психіки: частота невідома – сплутаність свідомості та галюцинації.
• З боку сечовидільної системи: різні форми нефротоксичності, що включає інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром та ниркова недостатність; оборотне підвищення азоту сечовини та креатиніну в крові.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Теноліоф, ціна якого залежить від виробника, може вступати у взаємодії з такими лікарськими засобами:

• Антикоагулянти.
• Антиагреганти та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІОС).
• Антигіпертензивні засоби.
• Серцеві глікозиди.
• Циклоспорин.
• Циметидін.
• Кортикостероїди.
• Діуретики.
• Літій.
• Метотрексат.
• Міфепрістон.
• НПЗЗ, селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), саліцилати. збільшення побічних реакцій (особливо із боку травного тракту).
• Пеніцилінаміну, препарати золота для парентерального застосування.
• Хінолон.
• Такролімус.
• Зідовудін.

Блок FAQ

Теноліоф від чого?

Теноліоф - нестероїдний протизапальний засіб (НПЗЗ). Має виражену знеболювальну, протизапальну та деяку жарознижувальну дію. Полегшення болю та запалення при остеоартриті та ревматоїдному артриті.

Теноліоф як колоти?

Препарат призначений для внутрішньовенного та внутрішньом'язового застосування. Рекомендована доза становить 20 мг 1 раз на добу протягом перших 1-2 діб лікування, потім слід перейти на прийом таблеток, які потрібно приймати щодня одночасно. Перед застосуванням вміст флакона необхідно розчинити у 2 мл води для ін'єкцій, включеної до комплекту препарату. Після повного розчинення ліофілізату слід використовувати розчин негайно.

Використана література

https://compendium.com.ua

https://likicontrol.com.ua

https://mozdocs.kiev.ua