Стоптусин

Стоптусин - Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка препарату стоптусин пов'язана з його комбінованою дією, включаючи протикашльову, муколітичну та відхаркувальну дію. Діюча речовина бутамірату цитрат є неопіоїдним протикашльовим засобом периферичної дії, який має місцевий ефект на нервові закінчення респіраторного тракту, не викликаючи центрального гальмівного ефекту, пригнічення дихального центру або залежності. Цей ефект доповнюється відхаркувальною дією гвайфенезину, який стимулює виділення слизу та полегшує його відхаркування.

Що стосується фармакокінетики, бутамірату цитрат швидко та повністю засвоюється в організмі, зв'язуючись із білками плазми крові. Після метаболізму утворюються два активні метаболіти, які потім виділяються нирками, становлячи понад 90% всього препарату, тоді як невелика кількість виводиться через кишечник. Біологічний період напіввиведення триває приблизно 6 годин.

Гвайфенезин після перорального прийому швидко та легко засвоюється у шлунково-кишковому тракті. Незначна частина речовини зв'язується з плазмовими протеїнами та виводиться нирками, головним чином у вигляді метаболітів, рідко у незміненому вигляді. Біологічний період напіввиведення становить 1 год.

Склад та форма випуску

Цей препарат містить такі компоненти:

Діючі речовини: бутамірату цитрат та гвайфенезин.

Лікарський засіб стоптусин випускається у трьох медичних формах: таблетки для перорального застосування, сироп та оральні краплі, що є розчином.

Стоптусин у формі таблеток має наступний склад: 

• бутамірату цитрат (4 мг);
• гвайфенезин (100 мг).

Допоміжні речовини: 

• безводний колоїдний діоксид кремнію;
• маніт (Е 421);
• мікрокристалічна целюлоза;
• гліцерол дибегенат;
• магнію стеарат.

Таблетки стоптусин упаковані в блістери по 10 штук і вкладені в картонну коробку № 20.

Стоптусин у вигляді крапель оральних, які є розчином мають наступний склад:

Кожен 1мл розчину містить 0,004 г бутамірату цитрату і 0,1 г гвайфенезину.

Допоміжні речовини включають:

• етанол 96%;
• полісорбати;
• пропіленгліколь;
• екстракт локриці рідкий;
• ароматизатор альпійських квітів;
• очищену воду.

1 мл розчину дорівнює 34 краплі.

Ця форма препарату стоптусин представлена у флаконах з кришкою- крапельницею об'ємом 10 та 25 мл.

Стоптусин сироп містить 4 мг бутамірату цитрату та 100 мг гвайфенезину у кожних 5 мл. Інші компоненти включають:

• мальтит;
• сорбінову кислоту;
• лимонну кислоту моногідрат;
• натрію цитрат;
• пропілгалат;динатрію едетату;
• калій ацесульфам;
• натрій цикламат;
• гідроксиетилцелюлозу;
• карамельно-ірисовий ароматизатор;
• очищену воду.

Стоптусин у цій формі випускається у флаконі об'ємом 100 мл з мірною піпеткою, який поміщений у картонну коробку.

Показання до застосування

Рекомендації щодо застосування препарату стоптусин включають лікування сухого, подразнюючого та приступоподібного кашлю різного походження. Цей препарат доступний у формі розчину та сиропу, і може бути використаний для пом'якшення кашлю у періоди до та після операції.

Стоптусин купити ви можете у нас на сайті anc.ua, оформивши броню в найближчій аптеці або доставку кур'єром за потрібною адресою.

Протипоказання

Не можна використовувати стоптусин у разі підвищеної чутливості до будь-яких компонентів лікарського препарату, за наявності міастенії гравіс та у першому триместрі вагітності. Цей препарат у формі таблеток не рекомендується для дітей віком до 12 років.

Стоптусин не рекомендується використовувати у пацієнтів з продуктивним кашлем та/або стійким або хронічним кашлем, пов'язаним з курінням, астмою, хронічним бронхітом або емфіземою.

Особливості застосування

Діти

Препарат стоптусин у вигляді таблеток рекомендується дітям віком від 12 років, а у формі крапель та сиропу – з дитинства з 6 місяців, відповідно до зазначених показань.

Дослідження, що контролюють вплив препарату під час вагітності та годування груддю на людей чи тварин, не проводились. Однак є звіти про підвищену частоту пахвинної грижі у новонароджених, якщо гвайфенезин використовувався у першому триместрі вагітності. Тому препарат стоптусин протипоказаний саме у цей період.

У другому та третьому триместрах вагітності, а також у період годування груддю застосування препарату можливе, якщо лікар вважає, що користь для матері перевищує потенційний ризик для дитини. Невідомо, чи активні компоненти препарату (бутамірату цитрат або гвайфенезин) проникають у грудне молоко. З огляду на безпеку, рішення про застосування препарату стоптусин в період годування груддю має бути обґрунтоване на ретельному зважуванні плюсів та мінусів, і воно має бути прийняте лікарем, якщо очікувана користь для матері перевищує можливі ризики для дитини.

Побічні ефекти

• При дотриманні дозування, що рекомендується, пацієнти зазвичай добре переносять препарат стоптусин.
• побічні ефекти зазвичай зникають після зменшення дози.
• можливі порушення в організмі включають відсутність апетиту через порушення метаболізму.
• з негативних реакцій з боку нервової системи можуть виникнути біль голови та сонливість.
• утруднене дихання може проявитися з боку дихальної системи, а також можлива поява запаморочення через порушення слуху та рівноваги.
• що стосується ШКТ, пацієнти можуть відчувати дискомфорт, нудоту, біль у шлунку, блювання та діарею. Якщо виникнуть неприємні відчуття у шлунку або інші незвичайні ефекти, рекомендується припинити застосування препарату стоптусин та звернутися до лікаря.
• також можуть виникнути алергічні реакції на шкірі, такі як висипання, свербіж, кропив'янка та екзантема, включаючи більш серйозні реакції, такі як анафілактичний шок та ангіоневротичний набряк.
• у поодиноких випадках також можуть виникнути проблеми з сечовивідною системою, такі як уролітіаз.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій

Оскільки бутамірат пригнічує кашльовий рефлекс, важливо уникати одночасного застосування відхаркувальних засобів, щоб уникнути застою слизу у дихальних шляхах. Це може збільшити ризик виникнення бронхоспазму та інфікування дихальних шляхів.

Також слід зазначити, що літій та магній можуть посилити дію гвайфенезину. Гвайфенезин, у свою чергу, посилює знеболюючий ефект парацетамолу та ацетилсаліцилової кислоти, а також збільшує вплив алкоголю та інших засобів, що пригнічують функцію центральної нервової системи.

Міорелаксанти центральної дії можуть посилити побічні ефекти гвайфенезину, особливо м'язову слабкість.

Також варто зазначити, що гвайфенезин може вплинути на результати лабораторних аналізів, викликаючи хибнопозитивні результати в тестах на наявність певних речовин у сечі.

Тому рекомендується припинити прийом препарату стоптусин за 48 годин до збирання сечі для проведення відповідного аналізу.

Блок FAQ

Від чого приймають стоптусин?

Стоптусин використовується в комплексній терапії гострих і хронічних запальних захворювань дихальних шляхів, таких як трахеїт, бронхіт і трахеобронхіт, які супроводжуються кашлем і мокротою, що важко відокремлюється.

Як приймати стоптусин?

Дозування препарату стоптусин залежить від маси тіла пацієнта. Для таблеток стоптусин: при масі тіла 50 кг рекомендується приймати ½ таблетки 4 рази на добу; при масі тіла від 50 до 70 кг – 1 таблетку 3 рази на добу; при масі тіла від 70 до 90 кг – 1½ таблетки 3 рази на добу; при масі тіла понад 90 кг – 2 таблетки 3 рази на добу. Між прийомами таблеток рекомендується дотримуватись інтервалу 4-6 годин. Таблетку можна розділити навпіл.

Сироп стоптусин, призначений для лікування кашлю, для дітей віком від 1 до 5 років рекомендується приймати половину або одну чайну ложку сиропу 2-3 рази на день. Дітям віком від 5 до 10 років рекомендується приймати 1-2 чайні ложки сиропу 3 рази на день. Для дітей від 10 до 15 років рекомендується дозування у 2-3 чайні ложки сиропу 3 рази на день.

Дорослим та дітям старше 15 років рекомендується приймати 1 столову ложку сиропу 3-5 разів на день.

Перед використанням рекомендується проконсультуватися з лікарем або фармацевтом для визначення точного дозування, яке відповідає Вашому стану та віку.

Використана література

https://compendium.com.ua

https://likicontrol.com.ua

https://mozdocs.kiev.ua