Лізомак

Лізомак - Фармакологічні властивості

Лінезолід – новий засіб проти бактерій, включаючи анаероби, блокує синтез білків у бактеріях. Його ефект триває 2 години проти золотистого стафілокока, у тварин – до 3,6-3,9 годин. Для ефективності важлива висока концентрація у крові. Ефективний проти грампозитивних бактерій та анаеробів, але не працює проти Legionella, Chlamydia pneumoniae та Mycoplasma pneumoniae. Резистентність обумовлена мутаціями в рибосомній рНК і може виникнути при тривалому застосуванні або у разі складних інфекцій.

Лінезолід у лізомакі 600 всмоктується повністю та метаболізується. Можна приймати незалежно від їжі. Розподіляється в тканинах, виводиться через бруньковий кліренс на 65%. Можливе кумулювання метаболітів при недостатності нирок або печінки. Дозування зазвичай не коригують, але у жінок можуть бути більш високі концентрації у крові.

Склад та форма випуску

Лізомак представлений у формі таблеток із плівковим покриттям.

Кожна таблетка лізомак містить 600 мг лінезоліду та додаткові речовини такі, як: 

• мікрокристалічна целюлоза;
• натрію крохмаль гліколят (тип А);
• поліетоксилована гідрогенізована касторова олія;
• кросповідон;
• колоїдний безводний діоксид кремнію;
• стеарат магнію;
• тальк;
• діоксид титану (Е 171);
• гідроксипропілметилцелюлоза;
• поліетиленгліколь 6000.

Таблетки лізомак мають двоопуклу форму, що нагадує капсулу, пофарбовані від білого до майже білого кольору і гладкі з обох боків.

У картонній упаковці лізомак міститься по 4 таблетки у стрипі. Також можливі варіанти: лізомак по 10 таблеток у стрипі, причому в одній картонній упаковці може бути 1, 6 або 10 стрипів.

Показання до застосування

Таблетки лізомак 600 призначені для лікування інфекцій, викликаних чутливими до них штамами аеробних та анаеробних грампозитивних мікроорганізмів. Ці інфекції можуть включати:

• нозокоміальну пневмонію;
• позалікарняну пневмонію;
• ускладнені інфекції шкіри та її структур, такі як інфекції на фоні діабетичної стопи без супутнього остеомієліту, викликані Staphylococcus aureus (включаючи метицилінчутливі та метицилін-резистентні ізоляти), Streptococcus pyogenes або Streptococcus agalacte;
• неускладнені інфекції шкіри, які викликані Staphylococcus aureus (тільки метицилін-чутливими ізолятами) або Streptococcus pyogenes;
• інфекції, спричинені ентерококами, включаючи штами Enterococcus faecium та faecalis, резистентні до ванкоміцину.

Лізомак купити ви можете у нас на сайті anc.ua, оформивши броню в найближчій аптеці або доставку кур'єром за потрібною адресою.

Протипоказання

Підвищена чутливість до лінезоліду або інших компонентів, прийом інгібіторів моноаміноксидази А та В (наприклад, фенелзин, ізокарбоксазид, селегілін, моклобемід) та протягом 2 тижнів після їх прийому.

Не рекомендується при неконтрольованій артеріальній гіпертензії, феохромоцитомі, карциноїді, тиреотоксикозі, біполярному та шизоафективному розладах, гострих епізодах запаморочення.

Також небажано поєднання з інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, трициклічними антидепресантами, триптанами, симпатоміметиками (включаючи адренергічні бронходилататори, псевдоефедрин, фенілпропаноламін, добутамін), петидином або буспіроном.

Особливості застосування

Діти

Лізомак 600 не рекомендується для застосування у дітей віком до 12 років.

У період вагітності краще не призначати лізомак, крім ситуацій, коли користь матері перевищує потенційні ризики на розвиток плода.

Рекомендується припинити грудне вигодовування під час застосування препарату лізомак.

Побічні ефекти

Найбільш поширеними побічними ефектами, що призводять до припинення прийому препарату лізомак, були біль голови, діарея, нудота і блювання. Приблизно 3% пацієнтів припинили лікування через небажані реакції на препарат.

Додаткові побічні ефекти, про які повідомлялося після випуску препарату на ринок, включають різні реакції з боку організму.

Наприклад, головний біль та діарея були частими побічними ефектами, а анафілаксія та лактоацидоз були ефектами, частота яких невідома.

Додатково рідкісними побічними ефектами, пов'язаними із застосуванням препарату, були артеріальна гіпертензія та лейкопенія.

Деякі побічні ефекти, такі як безсоння та свербіж, були описані як часті, тоді як інші, такі як аритмія та анемія, були описані як нечасті.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій

Лінезолід, хоч і є слабким інгібітором МАО, може викликати взаємодії з іншими препаратами.

Наприклад, з адренергічними засобами, такими як псевдоефедрин або фенілпропаноламін, що може призвести до підвищення артеріального тиску.

Його також слід обережно використовувати із серотонінергічними препаратами, оскільки можливий розвиток серотонінового синдрому.

З іншого боку, застосування з тираміном у невеликих кількостях, зазвичай, не викликає серйозних проблем.

Лінезолід не впливає на активність ферментів цитохрому P450 і його фармакокінетика не змінюється при поєднанні з антибіотиками або антиоксидантами.

Однак варто бути обережним із застосуванням рифампіцину, оскільки він може знижувати ефективність лінезоліду. Клінічне значення цієї взаємодії потребує додаткового вивчення.

Блок FAQ

Для чого застосовують лізомак?

Лізомак 600 призначений для лікування різних інфекцій, спричинених чутливими мікроорганізмами. Серед цих станів:

• нозокоміальна пневмонія;
• позалікарняна пневмонія;
• ускладнені інфекції шкіри та її структур, включаючи інфекції на фоні діабетичної стопи без супутнього остеомієліту, викликані Staphylococcus aureus (у тому числі метицилінчутливими та метицилінрезистентними ізолятами), Streptococcus pyogenes або Streptococcus agalactia;
• неускладнені інфекції шкірних покривів, спричинені Staphylococcus aureus (тільки метицилінчутливими ізолятами) або Streptococcus pyogenes;
• інфекції, резистентні до ванкоміцину, спричинені штамами Enterococcus faecium, включаючи інфекції, що супроводжуються бактеріємією.

Які протипоказання до застосування препарату лізомак?

Підвищена чутливість до лінезоліду або будь-яких інших складових препарату.

Не рекомендується застосування пацієнтам, які приймають інгібітори моноаміноксидази А та В, такі як фенелзин, ізокарбоксазид, селегілін, моклобемід або протягом 2 тижнів після закінчення прийому цих препаратів.

Лінезолід не рекомендується за наявності неконтрольованої артеріальної гіпертензії, феохромоцитоми, карциноїди, тиреотоксикозу, біполярного розладу, шизоафективного розладу або гострих епізодів запаморочення.

Не рекомендується одночасне застосування з інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, трициклічними антидепресантами, агоністами 5-НТ1 рецепторів серотоніну (триптани), а також з прямими і непрямими симпатоміметиками (включаючи адренергічні бронходилататори, псевдоепедрин, фенілпропаноламін, добутамін), петидином або буспіроном.

Використана література

https://compendium.com.ua

https://likicontrol.com.ua

https://mozdocs.kiev.ua