Еферокс

Еферокс - Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Ефекти синтетичного левотироксину аналогічні дії природного щитовидного гормону. Він перетворюється на трийодтиронін (ТЗ) у периферичних тканинах і впливає на рецептори ТЗ так само, як природний гормон.

Фармакокінетика.

Після перорального прийому левотироксин майже повністю абсорбується у верхній частині тонкого кишківника, з високим ступенем абсорбції до 80%, залежно від форми препарату. Максимальна концентрація досягається через 5-6 годин.

Клінічна дія ліків проявляється протягом 3-5 днів після прийому.

Левотироксин сильно зв'язується з транспортними білками крові (майже 99,97%), нековалентно, що забезпечує швидкий обмін зв'язаного гормону із фракціями вільного гормону у плазмі крові.

Завдяки цьому високому ступеню зв'язування з білками, левотироксин не піддається гемодіалізу або гемоперфузії.

Період напіввиведення становить 7 днів, але може змінюватися при гіпертиреозі (3-4 дні) та гіпотиреозі (9-10 днів). Об'єм розподілу становить 10-12 літрів.

Приблизно третина введеного левотироксину накопичується у печінці, де він швидко метаболізується.

Метаболіти виводяться із сечею та калом, а загальний кліренс метаболізму дорівнює 1,2 літра плазми крові на добу.

Склад та форма випуску

Діюча речовина еферокс: левотироксин натрію.

Лікарська форма еферокс: таблетки.

Кожна таблетка еферокс містить 25, 50 або 100 мкг левотироксину натрію.

Інші компоненти еферокс: 

• мікрокристалічна целюлоза;
• крохмаль кукурудзяний;
• карбоксиметилкрохмаль (тип А) натрію;
• магнію оксид важкий;
• магнію стеарат (рослинного походження).

Основні фізико-хімічні властивості еферокс: таблетки білого кольору, круглі, опуклі з одного боку та увігнуті з іншого, мають насічку для зручності розлому та гравіювання із зазначенням дозування (25, 50 або 100 мкг).

Еферокс упакований у блістери по 25 таблеток та вкладений у картонну коробку №100.

Показання до застосування

Еферокс застосовується для регулювання рівня гормонів щитовидної залози, лікування вродженого гіпотиреозу у новонароджених, набутого гіпотиреозу у дітей та підлітків, а також ювенільної мікседеми.

Еферокс купити ви можете у нас на сайті anc.ua, оформивши броню в найближчій аптеці або доставку кур'єром за потрібною адресою.

Протипоказання

• Збільшена чутливість до його компонентів у конкретної людини;
• наявність нелікованого тиреотоксикозу;
• недостатність надниркових залоз, якщо функція надниркових залоз не лікувалася раніше.

Особливості застосування

Діти.

Еферокс рекомендується застосовувати від народження.

Зазвичай, у пацієнтів дитячого віку рекомендується підтримуюче дозування еферокс від 100 до 150 мкг на м2 площі поверхні тіла. Дозування залежить від віку, маси тіла та стану здоров'я дитини. Для підтвердження правильності дозування препарату еферокс необхідно регулярно контролювати рівень ТТГ у крові. Дітям рекомендується приймати загальну добову дозу принаймні за півгодини до їди.

У немовлят із вродженим гіпотиреозом початкова доза становить від 10 до 15 мкг на 1 кг маси тіла на добу протягом перших трьох місяців. Дозу коригують залежно від клінічних проявів та показників тиреоїдного гормону та ТТГ.

Для дітей із набутим гіпотиреозом початкова рекомендована доза відповідає 12,5-50 мкг/добу. Дозу поступово збільшують кожні 2-4 тижні залежно від клінічної картини та показників гормонів, доки не буде досягнуто оптимальної дози.

Для дітей з ювенільною мікседемою початкове дозування становить 25 мкг щодня. Її можна збільшувати на 25 мкг кожні 2-4 тижні до покращення симптомів гіпотиреозу, потім дозу слід поступово знижувати.

Дані про безпеку застосування левотироксину у період вагітності недостатні, проте будь-який потенційний ризик аномалій розвитку плода має бути зважений щодо ризику недостатньої терапії гіпотиреозу у матері.

Левотироксин виділяється у грудне молоко у незначних кількостях, і питання про його вплив на результати скринінгу новонароджених залишається спірним.

Побічні ефекти

Зазвичай, якщо дозування надто високе, виникають побічні реакції, які найчастіше зникають при зменшенні дози або при тимчасовому припиненні прийому препарату еферокс на кілька днів.

• з боку імунної системи: алергічні реакції;
• з боку ендокринної системи: тиреотоксичний криз;
• психічні розлади: занепокоєння, ажитація, безсоння;
• порушення з боку нервової системи: тремор;
• з боку серця: Хвороба Руньйон-Гебердена, аритмія, прискорене серцебиття, тахікардія;
• порушення з боку судин: гіперемія;
• з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: проявляється утруднене дихання;
• з боку шлунково-кишкового тракту: діарея, блювання;
• з боку шкіри та підшкірної клітковини: гіпергідроз, висипання, свербіж;
• з боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: артралгія, м'язовий спазм, м'язова слабкість;
• з боку репродуктивної системи: порушення менструального циклу;
• загальні порушення та порушення у місці введення: головний біль, лихоманка, нездужання, набряк;
• дослідження: зниження маси тіла;
• примітка: У деяких пацієнтів може розвинутись тиреотоксичний криз при високому рівні тиреоїдного гормону, симптоми включають гіперпірексію, тахікардію, аритмію, гіпотонію, серцеву недостатність, жовтяницю, судоми та кому.
• у немовлят можуть виникнути: теплова непереносимість, тимчасова втрата волосся, ідіопатична внутрішньочерепна гіпертензія, краніостеноз та передчасне закриття епіфіза.

Оскільки кожен організм є індивідуальним, реакції на ліки можуть відрізнятися, тому важливо обговорити будь-які побоювання або незвичайні симптоми з вашим лікарем.

Якщо у вас виникли небажані реакції на препарат еферокс, важливо негайно припинити його застосування та звернутися за консультацією до фахівця.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій

Левотироксин може змінювати ефективність антикоагулянтів, але це можна компенсувати зниженням дози антикоагулянтів, щоб уникнути кровотеч та інших ускладнень.

Також важливо коригувати дозу антидіабетичних ліків через зростання рівня цукру на крові.

Левотироксин може взаємодіяти з трициклічними антидепресантами, симпатоміметичними засобами, серцевими глікозидами, нестероїдними протизапальними препаратами, бета-блокаторами, загальними анестетиками, аміодароном, протисудомними засобами, іматинібом.

Необхідно регулярно моніторити функцію щитовидної залози та клінічний стан пацієнта при супутньому лікуванні та може знадобитися збільшення дози левотироксину.

Крім того, слід бути уважним при використанні препаратів, що впливають на цитохром Р-450 та враховувати взаємодію з біотином при імунологічних аналізах щитовидної залози.

Завжди цінно обговорювати та дотримуватися порад медичних фахівців при поєднанні препаратів з іншими ліками, щоб уникнути небажаних взаємодій та мінімізувати можливі побічні ефекти.

Блок FAQ

Від чого приймають еферокс?

Індикації до застосування препарату еферокс включають контроль стану гіпотиреозу, як уродженого у новонароджених, так і набутого у дітей, а також управління ювенільною мікседемою.

Використана література

https://compendium.com.ua

https://likicontrol.com.ua

https://mozdocs.kiev.ua