Дихлор-25 таблетки блістер №30

Дихлор – фармакологічні властивості

Препарат Дихлор відноситься до нетіазидних діуретиків з помірною активністю, простих сульфамідів.

Хлорталідон є пероральним діуретиком тривалої дії із гіпотензивною активністю.

Препарат Дихлор викликає діурез із збільшенням екскреції іонів натрію та хлору. Він діє на дистальні звивисті канальці нефрону. Сечогінна дія хлорталідону призводить до зниження об'єму позаклітинної рідини, об'єму плазми крові, серцевого викиду, загального обмінного натрію, швидкості клубочкової фільтрації та потоку плазми нирок.

У осіб, які страждають на артеріальну гіпертензію, хлорталідон м'яко знижує артеріальний тиск. Хоча механізм дії хлорталідону є не зовсім зрозумілим, зниження рівня натрію та води, ймовірно, забезпечують його антигіпертензивний ефект. При подальшому застосуванні гіпотензивна дія зберігається, ймовірно, через падіння периферичного опору; серцевий викид повертається до колишніх значень, об'єм плазми дещо знижується, а активність реніну плазми може бути підвищена.

Хлорталідон підвищує виведення бікарбонату, фосфату та магнію із сечею (головним чином через проксимальні канальці); виведення натрію, хлориду та калію із сечею (переважно через дистальні канальці).

Сечогінна дія хлорталідону починається в середньому через 2,6 годин після прийому і триває до 72 годин.

Як і тіазидні діуретики, хлорталідон викликає дозозалежне зниження рівня калію в плазмі крові, підвищення в плазмі крові сечової кислоти та глюкози в крові, а це може призвести до зниження рівня натрію та хлору.

Щоб Дихлор купити в онлайн аптеці АНЦ, необхідно мати рецепт, отриманий від лікаря. В цьому випадку можна буде оформити замовлення та купити його за найбільш доступною ціною.

Склад та форми випуску

Дихлор таблетки по 25 мг випускаються у блістерах та картонній упаковці № 30 (10х3).

Діюча речовина Дихлор: chlortalidone.1 таблетка містить 25 мг або 50 мг хлорталідону.

Допоміжні речовини Дихлор:

• целюлоза мікрокристалічна;
• крохмаль прежелатинізований;
• хіноліновий жовтий (Е104);
• натрію крохмальгліколят;
• кремнію діоксид колоїдний безводний;
• Стеаринова кислота.

Дихлор – це плоскі, округлі таблетки без оболонки жовтого кольору зі скошеними краями з обох боків.

Показання до застосування

Згідно з інструкцією, Дихлор призначається з такими цілями:

• Лікування артеріальної гіпертензії, есенціальної або нефрогенної або ізольованої систолічної гіпертензії.
• Лікування стабільної, хронічної серцевої недостатності легкого та середнього ступеня (функціонального класу ІІ або ІІІ за класифікацією NYHA).
• Лікування набряків.

Артеріальна гіпертензія.

Монотерапія. Для лікування гіпертензії рекомендована початкова доза хлорталідону для дорослих 25 мг на добу. Цього достатньо, щоб спричинити максимальний гіпотензивний ефект у більшості хворих. Якщо зниження артеріального тиску не відбувається при дозі 25 мг на добу, її можна збільшити до 50 мг на добу. Якщо застосовують додаткову антигіпертензивну терапію, підвищення дози більше 50 мг збільшує метаболічні ускладнення та рідко має терапевтичний ефект.

Комбінована терапія. Якщо потрібна комбінована терапія для лікування артеріальної гіпертензії, дозування може бути скориговано насамперед при застосуванні кожного препарату окремо.

Стабільна хронічна серцева недостатність (функціонального класу ІІ або ІІІ за класифікацією NYHA).

Рекомендована початкова доза становить 25 - 50 мг на добу, у тяжких випадках дозу можна збільшити до 100 - 200 мг на добу. Звичайна підтримуюча доза є найефективнішою дозою, наприклад, 25-50 мг щодня або через день. Якщо реакція виявляється недостатньою, можна додати препарати наперстянки та/або інгібітори АПФ.

Набряки. Мінімальну ефективну дозу необхідно визначати шляхом титрування та приймати лише протягом обмеженого періоду. Не рекомендується перевищувати дозу 50 мг на добу.

Пацієнти похилого віку та пацієнти з порушенням функції нирок. Для пацієнтів з легкою формою ниркової недостатності та пацієнтів похилого віку рекомендується мінімальна ефективна доза Дихлор. Протипоказано пацієнтам із кліренсом креатиніну <30 мл/хв.

У пацієнтів похилого віку Дихлор виводиться повільніше, ніж у молодих здорових дорослих пацієнтів, незважаючи на таку ж абсорбцію. Тому звичайну дозу слід зменшувати. При лікуванні дихлору пацієнтів похилого віку необхідно проводити ретельне клінічне спостереження за ними.

Протипоказання

Засіб Дихлор протипоказано приймати у таких випадках:

• Гіперчутливість до хлорталідону або інших лікарських засобів, одержаних із сульфаніламідів.
• Анурія.
• Тяжка печінкова або ниркова недостатність (кліренс креатиніну <30 мл/хв).
• Рефрактерна гіпокаліємія, гіперкальціємія та гіпонатріємія.
• Симптоматична гіперурикемія (подагра або сечокисле каміння в анамнезі).
• Гіпертензія під час вагітності
• Нелікована хвороба Аддісона.
• Супутня терапія літієм.
• Дитячий вік
• Вагітність, період годування груддю.
• Інтоксикація препаратами серцевих глікозидів.

Особливості застосування

Дихлор не призначається дітям у будь-якому віці, вагітним і жінкам, що годують груддю.

Побічні ефекти

Ліки Дихлор може стати причиною розвитку наступних побічних реакцій:

• З боку шлунково-кишкового тракту: анорексія, нудота, блювання, спазми, діарея, запор, жовтяниця, панкреатит.
• З боку нервової системи: запаморочення, вертиго, парестезія, головний біль, ксантопсія.
• З боку крові: лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, апластична анемія, еозинофілія.
• З боку шкіри: пурпура, фотосенсибілізація, висипання, кропив'янка, некротичний ангіїт, васкуліт (шкірний васкуліт), синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз).
• Серцево-судинна система: ортостатична гіпотензія, яка може бути посилена алкоголем, барбітуратами або наркотиками. Дуже рідко можуть виникати аритмії серця.
• З боку травної системи: гіпокаліємія, гіпопатріємія, гіпомагніємія, гіперглікемія, гіперурикемія, підвищення рівня ліпідів у крові, глюкозурія та гіпохлоремічний алкалоз.

Можливий спазм м'язів, слабкість, неспокій, безсилля. Дуже рідко можуть виникнути набряк легень (респіраторні розлади), алергічний інтерстиціальний нефрит.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Дихлор, ціна якого залежить від виробника, може посилити дію інших антигіпертензивних препаратів (наприклад, гуанетидин, метилдопа, β-блокатори, вазодилататори, антагоністи кальцію та інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ)). Антигіпертензивний ефект інгібіторів АПФ потенціюється агентами, які збільшують плазмову активність реніну (діуретики). Пацієнти повинні перебувати під наглядом протягом кількох годин після застосування першої дози.

Ризик розвитку гіпокаліємії може потенціюватися кортикостероїдами, кортикотропіном, β2-агоністами, амфотерицином та карбеноксолоном. Потреба в інсуліні у хворих на цукровий діабет може змінюватися. Можуть бути потрібні вищі дози пероральних гіпоглікемічних препаратів.

Дихлор та супутні препарати можуть підвищити чутливість до тубокурарину, можуть знижувати артеріальну чутливість до норадреналіну.

Одночасне застосування Дихлор інестероїдних протизапальних препаратів (наприклад, індометацину) може зменшити діуретичну та гіпотензивну дію хлорталідону; були окремі повідомлення про погіршення функції нирок у схильних пацієнтів.

Біодоступність тіазидних діуретиків може бути збільшена антихолінергічними засобами (наприклад, атропін, біпериден), можливо через зменшення моторики та випорожнення шлунка.

Всмоктування тіазидних діуретиків порушується у присутності аніонних обмінних смол, таких як колестірамін. Можливе зниження фармакологічного ефекту.

Одночасне застосування Дихлор ітіазидних діуретиків може збільшити частоту реакцій гіперчутливості на алопуринол, збільшити ризик побічних ефектів, спричинених амантадином, підвищити гіперглікемічний ефект діазоксиду, знизити ниркову екскрецію цитотоксичних агентів (наприклад, циклофосфаміду, мітоутреть).

Фармакологічні ефекти солей кальцію та вітаміну D можуть збільшуватись до клінічно значущого рівня при додаванні тіазидних діуретиків. Наслідки гіперкальціємії зазвичай проходять, але можуть бути стійкими та симптоматичними (слабкість, розбитість, анорексія) у хворих з гіперпаратиреозом.

Одночасне лікування Дихлор з циклоспорином підвищує ризик гіперурикемії та ускладнень типу подагри.

Нирковий кліренс знижується дихлором, що підвищує ризик розвитку літієвої токсичності.

Пацієнтів слід попередити, що прийом алкоголю з дихлором може викликати запаморочення.

Тіазидні похідні можуть посилювати пригнічення кісткового мозку, спричинене хіміотерапією раку (наприклад, нейтропенія).

Блок FAQ

Дихлор таблетки для чого?

Показання Дихлор: лікування артеріальної гіпертензії, есенціальної або нефрогенної або ізольованої систолічної гіпертензії; лікування стабільної, хронічної серцевої недостатності легкого та середнього ступеня (функціонального класу II або III за класифікацією NYHA); лікування набряків.

Використана література

https://compendium.com.ua

https://likicontrol.com.ua

https://mozdocs.kiev.ua