Аміцил

Аміцил — фармакологічні властивості

Антибактеріальний лікарський засіб із групи аміноглікозидів із потужною бактерицидною дією. Активна речовина амікацин необоротно зв'язується з білковими структурами бактеріальних клітин, що призводить до їхньої загибелі. Препарат ефективний проти широкого спектра збудників, включно із синьогнійною паличкою та стафілококами, стійкими до інших антибіотиків.

Купити Аміцил можна в аптечній мережі за рецептом лікаря для лікування важких інфекцій, спричинених чутливими мікроорганізмами. Після внутрішньом'язового або внутрішньовенного введення швидко розподіляється в організмі, створюючи високі концентрації в тканинах і органах. Особливо важливо, що ліки не піддаються метаболізму і виводяться нирками у незміненому вигляді.

Склад і форми випуску

Активна речовина — амікацину сульфат.

Допоміжний компонент — маніт (Е 421).

Форма випуску — ліофілізований порошок білого або білого з жовтуватим відтінком кольору для приготування розчину для ін'єкцій.

Упаковка — скляний флакон з гумовим корком під алюмінієвим ковпачком із вмістом 250 мг, 500 мг або 1 г амікацину.

Ціна на Аміцил як при замовленні онлайн, так і при купівлі в аптеці починається від 71 грн.

Показання до застосування

Препарат призначають для лікування тяжких інфекцій, спричинених чутливими до амікацину мікроорганізмами, особливо за стійкості до інших антибіотиків, і його можна застосовувати у разі таких захворювань:

• інфекції нижніх дихальних шляхів, включно з пневмонією та бронхітом, особливо за наявності синьогнійної палички;
• ускладненої інфекції сечовивідних шляхів і нирок;
• інфекції шкіри, м'яких тканин, кісток і суглобів;
• септичних станів і бактеріємії;
• інтраабдомінальних інфекцій, зокрема перитоніту.

Доза залежить від віку пацієнта та тяжкості інфекції. Для дорослих і дітей віком від 12 років стандартна доза становить 5 мг/кг кожні 8 годин або 7,5 мг/кг кожні 12 годин.

Максимальна добова доза — 15 мг/кг. Для новонароджених і дітей віком до 12 років призначають початкову дозу 10 мг/кг, потім переходять на підтримувальну — 7,5 мг/кг кожні 12 годин.

Тривалість приймання при внутрішньовенному введенні становить до 7 діб, при внутрішньом'язовому — 7–10 діб.

Перед призначенням лікар має визначити чутливість збудника до амікацину для забезпечення ефективності лікування.

Протипоказання

Аміцил має низку абсолютних протипоказань, за яких його застосування неприпустиме:

• індивідуальна непереносність амікацину або інших антибіотиків аміноглікозидної групи;
• тяжка ниркова недостатність, оскільки препарат виводиться переважно через нирки;
• неврит слухового нерва та порушення функції вестибулярного апарату через ризик посилення цих розладів;
• міастенія гравіс (амікацин може посилити м'язову слабкість);
• підвищений рівень залишкового азоту в крові (вище 150 мг);
• попереднє лікування ото- або нефротоксичними препаратами.

Вагітним застосування Аміцилу протипоказано, оскільки він проникає крізь плаценту і може негативно впливати на розвиток плода.

Заборонено застосування в період грудного вигодовування — речовина проникає в грудне молоко і може впливати на мікрофлору кишківника дитини.

За наявності будь-якого з цих станів лікар має розглянути альтернативні варіанти антибактеріальної терапії.

Особливості застосування

Перед введенням Аміцилу необхідно провести внутрішньошкірну пробу на переносність препарату. Ліки вводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно. Розчин для ін'єкцій готується безпосередньо перед застосуванням. При внутрішньовенному краплинному введенні вміст флакона розводять у 100–200 мл фізіологічного розчину або 5% глюкози, час інфузії для дорослих становить 60–90 хвилин. Для внутрішньом'язових ін'єкцій ліки розводять у 2–3 мл води для ін'єкцій.

У процесі лікування щотижня контролюють функцію нирок, слухового нерва і вестибулярного апарату. У разі появи запаморочення, шуму у вухах або зниження слуху дозу зменшують або припиняють приймання. Пацієнтам з інфекціями сечовивідних шляхів рекомендується рясне пиття. Літнім людям дозування знижують через можливе погіршення роботи нирок.

У разі тривалого застосування антибіотика або використання високих доз зростає ризик розвитку побічних ефектів. Не можна призначати одночасно два препарати з групи аміноглікозидів. Повторний курс можливий не раніше ніж через 4–6 тижнів після закінчення попереднього.

Побічні ефекти

У разі приймання Аміцилу можливий розвиток небажаних реакцій з боку різних систем організму:

• порушення слуху та рівноваги, зокрема запаморочення та шум у вухах;
• алергічні прояви у вигляді шкірного висипу, свербежу та набряків;
• нудота, блювання та порушення роботи печінки;
• зміни у складі крові;
• проблеми з нирками, особливо у разі тривалого застосування. 

Частота виникнення побічних ефектів залежить від віку пацієнта, стану його здоров'я та дотримання рекомендованого дозування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

При призначенні Аміцилу слід враховувати, що він фармацевтично несумісний з пеніцилінами, цефалоспоринами, вітамінами групи В і С. За потреби комбінованого лікування їх вводять окремо один від одного.

Особливої уваги потребує спільне приймання з діуретиками та нестероїдними протизапальними препаратами, оскільки підвищується ризик побічних ефектів.

Використана література

https://compendium.com.ua

https://mozdocs.kiev.ua