Амарил

Амарил – фармакологічні властивості

Амарил – ліки, призначені для лікування цукрового діабету II типу. Належить до групи гіпоглікемічних засобів, Сульфаніламідів.

Препарат сприяє вивільненню інсуліну з β-клітин підшлункової залози та пригнічує синтез глюкози печінкою. Також він підвищує чутливість організму до інсуліну та стимулює вироблення власного гормону.

Склад та форма випуску

Амарил виробляють у вигляді плоских довгастих таблеток з насічками з обох боків. Пігулки фасують у блістери по 15 штук. У картонну упаковку поміщають по 2 блістери.

Колір та оформлення таблеток різняться залежно від дозування:

• Амарил 2 – зелені, тиснення NMM;
• Амарил 3 – блідо-жовті, тиснення NMN;
• Амарил 4 – світло-блакитні, тиснення NMO.

Активна речовина ліків – глімепірид.

Допоміжні компоненти: магнію стеарат, крохмалю натрію, повідон, лактоза, мікрокристалічна целюлоза, оксид заліза жовтий, індиго алюмінієвий лак.

Крім перерахованих вище форм, виробники пропонують Амарил М з посиленим ефектом – таблетки, що містять 2 діючі речовини: глімепірид і метформін.

На Амарил ціна коливається у межах 122-229 гривень.

Показання до застосування

Амарил таблетки призначають при інсуліннезалежному цукровому діабеті, якщо за допомогою фізичних вправ та дієти не вдається стабілізувати рівень глюкози.

Дозування лікар підбирає індивідуально залежно від концентрації цукру в сечі та крові.

Протипоказання

Не можна приймати Амарил при:

• індивідуальної непереносимості компонентів;
• підвищеної чутливості до сульфаніламідних медикаментів та інших похідних сульфонілсечовини;
• серйозних збоях у функціонуванні печінки та нирок

Протипоказаний препарат вагітним і жінкам, що годують, дітям різного віку. З обережністю приймають Амарил алергії та водії.

Лікарський засіб не призначений для терапії інсулінозалежного діабету (1 типу), діабетичної коми, діабетичного кетоацидозу.

Побічні ефекти

У поодиноких випадках прийом Амарила супроводжується побічними реакціями:

• змінами показників крові;
• гіпоглікемією;
• свербінням, висипаннями;
• зоровими розладами;
• блюванням, нудотою;
• болем чи дискомфортом у ділянці живота;
• метеоризмом, діареєю;
• порушеннями у роботі печінки;
• зниження концентрації натрію;
• лейкоцитокласичним васкулітом;
• падінням тиску;
• задишкою.

При передозуванні можливий розвиток гіпоглікемії, що зберігається протягом 12-72 годин.

Підвищується ризик зниження концентрації глюкози при:

• ігнорування лікарських рекомендацій;
• недотримання дієти;
• нерегулярне харчування, голодування;
• невідповідність між споживанням вуглеводів та фізичним навантаженням;
• вживанні спиртних напоїв;
• збоях у функціонуванні нирок та печінки;
• некомпенсованих ендокринних захворювань;
• одночасному прийомі інших ліків.

Симптомами гіпоглікемії служать:

• головний та епігастральний біль;
• запаморочення;
• сильне почуття голоду;
• нудота блювота;
• брадикардія, тахікардія, стенокардія;
• поверхневе дихання;
• гіпертензія;
• проблеми з зором;
• афазія;
• тремор, парез;
• посилення рухової активності;
• порушення мови та концентрації;
• занепокоєння, тривожність, агресивність;
• депресія, втома, сонливість;
• безпорадність;
• пітливість;
• сплутаність та втрата свідомості;
• втрата самоконтролю;
• судоми, кома.

При тяжкому нападі клінічна картина дуже схожа на прояви інсульту.

При передозуванні потрібно викликати блювання, після чого прийняти адсорбент (активоване вугілля) та проносне (сульфат натрію). У важких випадках може знадобитися госпіталізація до реанімаційного відділення.

Щоб швидко усунути симптоми гіпоглікемії, необхідно з'їсти натуральні вуглеводи (цукор або мед). Штучні підсолоджувачі не матимуть бажаного ефекту. При тяжкому стані роблять внутрішньовенні ін'єкції глюкози.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

У комбінації з інсуліном, тетрациклінами, хінолоновими антибіотиками, симпатолітиками, сульфонамідами, саліцилатами, інгібіторами МАО, інгібіторами АТФ, кумариновими антикоагулянтами, чоловічими статевими гормонами, анаболічними стероміном , пробенецидом, міконазолом, флуконазолом, алопуринолом, дизопірамідом спостерігається посилення цукрознижуючого ефект, що може спровокувати гіпоглікемію.

При одночасному прийомі з глюкокортикоїдами, адреналіном, естрогенами, тіазидовими діуретиками, салуретиками, барбітуратами, проносними, медикаментами, що активують функціонування щитовидної залози, існує ризик послаблення цукрознижувального ефекту, що призводить до підвищення концентрації глюкокортикоїдів.

У комплексі з бета-блокаторами, антагоністами Н2-рецепторів, резерпіном, клонідином дія глімепіриду непередбачувана. Можливе як посилення, так і ослаблення гіпоглікемічного ефекту.

Амарил здатний посилити, так і послабити ефективність похідних кумарину. При сумісному використанні погіршує всмоктування колесовевела, але якщо між прийомами зробити 4-годинну перерву, то взаємодії не спостерігається.

Щоб лікування Амарилом було успішним, важливо дотримуватись дієти, підтримувати фізичну активність і регулярно моніторити показники печінки, рівень глюкози, гліколізованого гемоглобіну, тромбоцитів та лейкоцитів.

При переході з інших цукрознижувальних засобів слід зробити перерву на кілька днів, щоб уникнути гіпоглікемічних реакцій.

Якщо не вдається ефективно контролювати діабет глімепіридом, лікар може призначити супутню терапію інсуліном (зі зниженим дозуванням).

Мережа АЦН пропонує Амарил купити у різних дозах. Замовлення можна зробити онлайн. Препарат реалізується за рецептом.

Блок FAQ

Амарил від чого приймають?

Ліки рекомендовані при цукровому діабеті 2 типу, якщо концентрацію глюкози не вдається підтримувати за допомогою фізичних вправ та дієти.

Використана література

compendium.com.ua

likicontrol.com.ua

mozdocs.kiev.ua