Засіб для аплікацій озокерит 1000 г

Озокерит містить парафін, мінеральні олії, смоли та інші речовини.

Озокерит нагрівають до необхідної температури в електричних парафінонагрівачах або на водяній бані.

Стерилізацію використаного озокериту проводять нагріванням на водяній бані до температури 100 градусів протягом 10-15 хв.

При повторному використанні озокериту до нього додають 25% речовини, що не була у використанні.

• нашарування (розплавлений озокерит t 65-70 0С наносять на шкіру пензлем);
• озокеритові ванночки (кінцівку обмазують озокеритом, а потім занурюють у посудину з розплавленим озокеритом при 60-700С;
• сепрветно-аплікаційна (складену в 8-10 шарів марлю занурюють в розплавлений озокерит t 50-550С, віджимають і накладають на місце впливу, прикривають клейонкою, а потім ковдрою або ватником);
• кюветно-аплікаційна (розплавлений озокерит шаром товщиною 1,5-2 см заливають в кювети, застиглий озокерит t 48-50- 540С виймають з кювету на клейонку і разом з нею накладають на ділянки, що підлягають впливу).

Останню методику найбільш часто використовують в практиці.

Озокерит застосовують і для порожнинного лікування у вигляді ректальних і вагінальних тампонів при t 55-600С.

Вибір методики лікування визначається формою захворювання, локалізацією процесу, фазою і стадією хвороби. Зазвичай процедури проводять щодня або через день, тривалість процедури від 15 до 30-40 хвилин, курс лікування 10-20 процедур. Після процедури слід відпочивати 30- 40 хвилин.

Повторювати курси лікування можна з проміжками не менше 3-4 міс. Озокерит можна поєднувати (чергуючи процедури) з гальванізацією або електрофорезом, ультразвуковою терапією, світлолікуванням, масажем, лікувальною фізкультурою, загальними мінеральними ваннами.

Проміжки між озокеритолікуванням і однієї з перерахованих процедур повинні бути не менше 1-2 год.

Літнім людям і дітям озокерит нагрівають до більш низької температури (48-520С); тривалість процедури скорочують до 15-20 хвилин.

У дитячій практиці перевага віддається серветно-аплікаційну способу (серветки змочують озокеритом t 48-490С і накладають компрес).

Протипоказаний при гарячкових станах, декомпенсації серцево-судинної системи, гострих і підгострих захворюваннях серця, важких формах, гіпертензії, емфіземи легенів, бронхіальній астмі, дистрофіях, туберкульозі, доброякісних і злоякісних пухлинах, схильності до кровотеч, захворювань крові, при каллезних і схильних до пенетрації виразках шлунка і дванадцятипалої кишки, виразкових ентероколітах, важких захворюваннях печінки, гангренозних формах облітеруючого ендартеріїту, гострих і підгострих тромбофлебітах, тиреотоксикозі, епілепсії, при гнійних процесах в органах малого тазу, при вагітності.

При температурі не вище + 250С.