Мультак таблетки вкриті оболонкою 400 мг №60

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

 

МУЛЬТАК®

(MULTAQ®)

 

Склад:

діюча  речовина: дронедарон;

1 таблетка містить дронедарону гідрохлориду у перерахуванні на дронедарон −          400 мг;

допоміжні речовини: гіпромелоза, крохмаль кукурудзяний, кросповідон (тип А), полоксамер, лактози моногідрат, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат;

оболонка: гіпромелоза, титану діоксид (E 171), поліетиленгліколь, віск карнаубський.

 

Лікарська форма.

Таблетки, вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: білого кольору  видовжені таблетки з плівковим покриттям,  з одного боку – гравірування  4142,  з  другого – подвійна хвиляста лінія.

 

Фармакотерапевтична група.

Антиаритмічні засоби. Код ATХ С01В D07.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії. Дронедарон є мультиканальним блокатором, який інгібує калієві канали (включаючи IK(Ach), IKur, IKr, IKs) і таким чином подовжує потенціал дії серцевого м’яза та рефрактерні періоди (клас III). Він також інгібує натрієві канали (клас Ib) та кальцієві канали (клас IV). Він є неконкурентним антагоністом адренергічних рецепторів (клас II). У тварин дронедарон попереджав фібриляцію передсердь або відновлював нормальний синусовий ритм  залежно від експериментальної моделі, що використовувалася.  Він також попереджав шлуночкову тахікардію та фібриляцію шлуночків у декількох тваринних моделях.  Така дія, найбільш імовірно, зумовлена його електрофізіологічними властивостями, які притаманні всім IV класам за класифікацією Вогана-Вільямса.

Фармакодинамічні властивості. В експериментальних моделях на тваринах дронедарон сповільнює частоту серцевих скорочень. Він подовжує довжину циклу Венкебаха та інтервали AH, PQ, QT; у той же час  він не виявляє помітного  впливу або незначно подовжує інтервали QTc, HV та QRS. Він збільшує ефективні рефрактерні періоди (ЕРП) у передсерді, передсердно-шлуночковому вузлі та дещо продовжує ЕРП у шлуночку з мінімальним зворотним ступенем залежності від частоти застосування.

Дронедарон знижує артеріальний тиск та скоротливу здатність міокарда (dP/dt max), не змінюючи фракцію викиду лівого шлуночка та знижуючи споживання міокардом кисню.

Дронедарон має судинорозширювальні властивості, які більш виражені стосовно коронарних артерій (у зв’язку з активацією сигнального шляху оксиду азоту) порівняно з периферичними артеріями.

Дронедарон чинить непряму антиадренергічну дію; він знижує альфа-адренергічну відповідь з боку артеріального тиску на епінефрин, а також бета-1 і бета-2 відповіді на ізопротеренол.

Клінічна ефективність та безпечність.

Зниження ризику госпіталізації з приводу фібриляції передсердь (ФП). Ефективність дронедарону у зниженні ризику госпіталізації, зумовленої ФП, була продемонстрована у пацієнтів з ФП на момент включення у дослідження або в анамнезі, а також з додатковими факторами ризику, що взяли участь у багатоцентровому міжнародному подвійному-сліпому рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні ATHENA. Пацієнти повинні були мати принаймні один фактор ризику (до яких належали вік, наявність артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, раніше перенесена цереброваскулярна подія, діаметр лівого передсердя ≥50 мм або фракція викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) <0,40) у поєднанні з фібриляцією/тріпотінням передсердь та синусовим ритмом, обидва з яких були задокументовані щонайменше за останні 6 місяців. Пацієнти, які отримували аміодарон у попередні 4 тижні до моменту рандомізації, у дослідження не включалися. При включенні у дослідження пацієнти повинні були мати фібриляцію/тріпотіння передсердь або синусовий ритм, відновлений після спонтанної конверсії або після будь-якої з медичних процедур, спрямованих на конверсію ритму.

У дослідженні взяли участь 4628 пацієнтів, які були рандомізовані та проліковані дослідними препаратами протягом періоду максимальною тривалістю до 30 місяців (медіана тривалості спостереження за пацієнтами становила 22 місяці), отримуючи при цьому або дронедарон 400 мг двічі на добу (2301 пацієнт), або плацебо            (2327 пацієнтів), які призначали у доповнення до стандартного лікування, в якому застосовували бета-блокатори (71 %), інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) або блокатори рецепторів до ангіотензину (БРА) II (69 %), препарати наперстянки (14 %), блокатори кальцієвих каналів (14 %), статини (39 %), пероральні антикоагулянти (60 %), засоби тривалої антитромбоцитарної терапії       (6 %) та/або діуретики (54 %).

У якості первинної кінцевої точки у цьому дослідженні розглядався час до першої госпіталізації з серцево-судинних причин або випадок летального наслідку з будь-якої причини.

Пацієнти були віком від 23 до 97 років, і 42 % з них були у віці понад 75 років.  47 % пацієнтів були пацієнтами жіночої статі, і більшість учасників дослідження належали до білої раси (89 %).

У більшості пацієнтів була артеріальна гіпертензія (86 %) та органічне захворювання серця (60 %) (в тому числі ішемічна хвороба серця у 30 % − застійна серцева недостатність (ЗСН): 30 %; фракція викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) <45 % : 12 %). У 25 % учасників була ФП на момент включення у дослідження.

За результатами дослідження застосування дронедарону призводило до зменшення частоти випадків госпіталізації з серцево-судинних причин або летального наслідку з будь-якої причини на 24,2 % порівняно з плацебо (p<0,0001).

Зниження частоти госпіталізацій з серцево-судинних причин або летального наслідку з будь-якої причини було подібним в усіх підгрупах пацієнтів, незалежно від початкових характеристик пацієнтів чи лікарських засобів, які вони приймали (інгібітори АПФ або БРА II, бета-блокатори, препарати наперстянки, статини, блокатори кальцієвих каналів, діуретики) (див. Рисунок 1).

Рисунок 1. Оцінка відносного ризику (дронедарон 400 мг двічі на добу порівняно з плацебо) з 95 % довірчими інтервалами відповідно до обраних базових характеристик − першої госпіталізації з серцево-судинних причин або летального наслідку від будь-яких причин.