Магнію сульфат розчин для ін'єкцій 25% ампула 5 мл №10

Розчин електролітів Магнію сульфат показаний до застосування при:

гіпертонічному кризі, шлуночкові порушення ритму серця, судомний синдром; еклампсія, гіпомагніємія, підвищена потреба у магнії; застосовувати у комплексній терапії передчасних пологів, стенокардії напруження, при отруєнні солями важких металів, тетраетилсвинцем, розчинними солями барію (антидот).

Склад

1 мл розчину містить магнію сульфату гептагідрату 250 мг;

допоміжна речовина: натрію гідроксид, кислота хлористоводнева розведена, вода для ін’єкцій.

Протипоказання

Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів лікарського засобу, артеріальна гіпотензія, виражена брадикардія, атріовентрикулярна блокада, стани, обумовлені дефіцитом кальцію та пригніченням дихального центру, кахексія, порушення функції нирок, виражена печінкова або ниркова недостатність, міастенія, злоякісні новоутворення.

Спосіб застосування

Артеріальна гіпертензія.

Вводити щодня внутрішньом’язово по 5–10–20 мл.

Курс лікування – 15–20 ін’єкцій, при цьому разом зі зниженням рівня артеріального тиску можливе зменшення вираженості стенокардії.

Гіпертонічний криз.

Вводити по 10–20 мл внутрішньом’язово або внутрішньовенно струминно повільно.

Аритмії серця.

Ввводити внутрішньовенно 4–8 мл протягом 5–10 хвилин, при необхідності ін’єкцію повторити.

Ішемічний інсульт.

По 10–20 мл внутрішньовенно протягом 5–7 діб.

Судомний синдром.

Дорослим призначати 5–10–20 мл внутрішньом’язово. Дітям вводити внутрішньом’язово з розрахунку 0,08–0,16 мл/кг маси тіла (20–40 мг/кг).

Токсикоз вагітних.

По 10–20 мл 1–2 рази на добу внутрішньом’язово.

Знеболювання пологів.

По 5–10–20 мл внутрішньом’язово, у разі потреби комбінувати магнію сульфат з аналгетиками.

Затримка сечовиведення.

Вводити внутрішньом’язово 5–10 мл препарату або внутрішньовенно 5–10 мл розведеного у 5 разів 25 % розчину магнію сульфату (призначати також у вигляді клізми).

Як антидот.

При інтоксикації ртуттю, миш’яком, тетраетилсвинцем вводити внутрішньовенно по 5–10 мл розведеного у 2,5–5 разів 25 % розчину магнію сульфату. При отруєнні розчинними солями барію вводити 4–8 мл внутрішньовенно або промити шлунок 1 % розчином магнію сульфату.

Новонароджені.

При внутрішньочерепній гіпертензії та тяжкій асфіксії у новонароджених вводити внутрішньом’язово, починаючи з дози 0,2 мл/кг маси тіла на добу, підвищуючи дозу на 3–4-ту добу до 0,8 мл/кг маси тіла на добу протягом 3–8 діб у комплексній терапії. Для ліквідації дефіциту магнію у новонароджених призначати по 0,5–0,8 мл/кг 1 раз на добу протягом 5–8 днів.

Особливості застосування

Вагітні

У період вагітності магнію сульфат слід застосовувати з особливою обережністю, тільки у тих випадках, коли очікуваний терапевтичний ефект перевищує потенційний ризик для плода.

При необхідності застосування препарату слід припинити годування груддю.

Діти

Лікарський засіб можна застосовувати у педіатричній практиці.

Водії

Пацієнтів слід попередити про необхідність бути обережними при роботі з потенційно небезпечними механізмами або при керуванні автотранспортом, оскільки препарат чинить седативну дію.

Передозування

Симптоми: ознаки гіпермагніємії у порядку підвищення концентрації магнію у сироватці крові:

зниження глибоких сухожильних рефлексів (2–3,5 ммоль/л); подовження інтервалу PQ і розширення комплексу QRS на ЕКГ (2,5–5 ммоль/л); втрата глибоких сухожильних рефлексів (4–5 ммоль/л); пригнічення дихального центру (5–6,5 ммоль/л); порушення провідності серця (7,5 ммоль/л); зупинка серця (12,5 ммоль/л).

Крім того, гіпергідроз, тривожність, загальмованість, поліурія, атонія матки.

Лікування: специфічним антидотом є препарати кальцію.

Побічні ефекти

З боку серцево-судинної системи: брадикардія, відчуття серцебиття.

З боку органів дихання: задишка, пригнічення дихання.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, загальна слабкість.

З боку опорно-рухового апарату: м’язова слабкість.

З боку травного тракту: нудота, блювання.

Алергічні реакції: анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, гіпертермічний синдром, озноб.

Порушення у місці введення: гіперемія, набряк, біль.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 ºС в оригінальній упаковці. Не заморожувати. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 2 роки.