L-тироксин-Фармак таблетки 25 мкг №50

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. синтетичний лівообертаюча тироксину. після часткового перетворення на трийодтиронін (у печінці та нирках) та переходу в клітини організму впливає на розвиток тканин та обмін речовин. в низьких дозах надає анаболічну дію на білковий і жировий обмін. в середніх дозах стимулює ріст і розвиток, підвищує потребу тканин в кисні, стимулює метаболізм білків, жирів і вуглеводів, підвищує функціональну активність серцево-судинної системи та центральної нервової системи. в високих дозах пригнічує продукцію тиреотропин-рилізинг-гормону гіпоталамуса і тиреотропного гормону гіпофіза.

Терапевтичний ефект розвивається через 7-12 днів, протягом цього ж часу зберігається дія після відміни препарату. Клінічний ефект при гіпотиреозі проявляється через 3-5 днів. Дифузний зоб зменшується або зникає протягом 3-6 міс.

Фармакокінетика. Після перорального прийому левотироксин майже повністю всмоктується у верхньому відділі тонкого кишечника. Всмоктується до 80% прийнятої дози препарату. Прийом їжі знижує засвоюваність левотироксину. C max в плазмі крові досягається приблизно через 5-6 години після перорального прийому. Після всмоктування більше 99% препарату зв'язується з білками плазми крові (тироксинзв'язуючого глобуліном, тироксинзв'язуючого преальбуміном і альбуміном). У різних тканинах відбувається монодейодування близько 80% левотироксину з утворенням трийодтироніну (Т3) і неактивних сполук. Тиреоїдні гормони метаболізуються головним чином у печінці, нирках, головному мозку і м'язах. Невелика кількість препарату дезамінується і декарбоксилируется, а також кон'югується з сірчаною і глюкуроновою кислотами (у печінці). Метаболіти виводяться із сечею і жовчю. T ½ - 6-7 днів. При тиреотоксикозі T ½ скорочується до 3-4 днів, а при гіпотиреозі подовжується до 9-10 днів.

Показання

Еутиреоїдний зоб; гіпотиреоз; після резекції щитоподібної залози як замісна терапія та для профілактики рецидиву зоба; рак щитоподібної залози після оперативного лікування; дифузний токсичний зоб: після досягнення еутиреоїдного стану тиреостатиками (як монотерапія, так і в комплексі з іншими лікарськими засобами); Як діагностичний засіб для проведення тесту тиреоїдної супресії.

Застосування

Добова доза визначається індивідуально, залежно від показань.

Таблетку приймають цілою всередину вранці натщесерце за 30 хв до їди, запиваючи невеликою кількістю рідини (½ склянки води).

показання	Рекомендовані дози L-Тироксину-Фармак, мкг/добу
Лікування еутиреоїдного зоба	75-200
Профілактика рецидиву після хірургічного лікування еутиреоїдного зоба	75-200
У комплексній терапії тиреотоксикозу у дорослих:
- початкова доза	25-50
- підтримуюча доза	100-200
У комплексній терапії тиреотоксикозу у дітей:
- початкова доза	12,5-50
- підтримуюча доза	100-150
Супресивна терапія раку щитоподібної залози	150-300
Дифузний токсичний зоб після досягнення еутиреоїдного стану тиреостатиками (у вигляді комбінованої терапії або монотерапії)	50-100
Проба тиреоїдної супресії	За 4 тижні до тесту - 75 мкг/добу За 3 тижні до тесту - 75 мкг/добу За 2 тижні до тесту - 150-200 мкг/добу За 1 тиждень до тесту - 150-200 мкг/добу

Дітям у віці до 1 року добову дозу L-Тироксину-Фармак дають в один прийом за 30 хв до першого годування. Таблетку розчиняють у воді до утворення суспензії безпосередньо перед прийомом препарату.

Новонародженим лікування слід починати з більш низьких доз - 12,5 мкг/добу, поступово підвищуючи до підтримуючої дози через кожні 2-4 тижні.

Пацієнтам похилого віку з серцево-судинною патологією і з тяжким тривалим гіпотиреозом лікування слід починати з особливою обережністю з низьких доз - 12,5 мкг/добу. Дозу збільшують до підтримуючої через більш тривалі інтервали часу - на 12,5 мкг/добу кожні 2 тижні та частіше визначають рівень тиреотропного гормону (ТТГ) в плазмі крові.

L-Тироксин-Фармак застосовують протягом усього життя при тиреотоксикозі, після хірургічних втручань - струмектомії або тиреоїдектомії, а також для попередження рецидивів після видалення еутиреоїдного зоба. Комплексна терапія з тиреостатиками призначається після досягнення еутиреоїдного стану.

При легкій формі еутиреоїдного зоба тривалість лікування становить від 6 місяців до 2 років. Якщо стан після лікування не поліпшується, призначають хірургічне лікування або терапію радіоактивним йодом.

Протипоказання

Підвищена чутливість до компонентів препарату; нелікованих тиреотоксикоз, нелікована надниркова недостатність, нелікована гипофизарная недостатність; гострий інфаркт міокарда, гострий міокардит, гострий панкардіт; комплексна терапія з тиреостатиками в період вагітності.

Побічні ефекти

При дотриманні рекомендацій щодо застосування і контролі клінічних лабораторних показників побічні реакції не спостерігалися.

У разі передозування препарату, особливо при швидкому збільшенні дози на початку терапії, відзначали симптоми, характерні для тиреотоксикозу: тахікардія, відчуття серцебиття, аритмія, стенокардія, головний біль, м'язова слабкість, спазми, підвищення температури тіла, лихоманка, блювота, порушення менструального циклу, псевдоопухоль головного мозку, тремор, неспокій, безсоння, підвищене потовиділення, зменшення маси тіла, діарея.

Залежно від вираженості симптомів лікар може рекомендувати зменшення добової дози препарату або перерва в лікуванні на декілька днів. Після зникнення побічних ефектів лікування слід призначати з обережністю.

При підвищеній чутливості до препарату можуть виникнути алергічні реакції на шкірі та з боку дихальної системи.

Особливі вказівки

Перед початком лікування тиреоїдними гормонами або проведенням проби на тиреоїдну супрессию слід виключити наявність або вилікувати наступні захворювання: коронарна хвороба серця, стенокардія, артеріосклероз, підвищений пекло, гіпофізарно недостатність, недостатність напис