Борна кислота розчин спиртовий для зовнішнього застосування 3 % флакон 20 мл

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

БОРНА  КИСЛОТА

Склад лікарського засобу:

діюча речовина: кислота борна;

10 мл розчину містять кислоти борної 300 м г;

допоміжна речовина:  етанол 70 %.

Лікарська форма.

Прозора, безбарвна рідина із запахом спирту.

Назва і місцезнаходження виробника.

Дочірнє підприємство «Агрофірма «Ян» приватного підприємства «Ян».

Україна, Житомирська обл., Ружинський район, с. Немиринці, вул. Дзержинського, 58.

Фармакотерапевтична група.

Антисептичні та дезінфекційні засоби.

Код АТС  D08А D.

Препарат чинить антисептичну дію. Коагулює білки (в тому числі ферменти) мікробної клітини, порушує проникність клітинної оболонки, завдяки чому затримується ріст і розвиток бактерій.

При зовнішньому застосуванні препарат абсорбується через ушкоджену шкіру, ранову поверхню; при випадковому вживанні внутрішньо – через слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Кислота борна може накопичуватися у тканинах організму. Виводиться з організму повільно.

Показання для застосування.

Піодермія, мокнуча екзема, попрілості, гострий та хронічний середній отит.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до кислоти борної, порушення функції нирок, хронічний мезотимпаніт з нормальною або мало зміненою слизовою оболонкою, травматичні перфорації барабанної перетинки; періоди вагітності і годування груддю,  для обробки молочних залоз, дітям (у тому числі новонародженим).

Належні заходи безпеки при застосуванні.

Не застосовувати препарат на великі ділянки шкіри, не застосовувати для промивання порожнин. Не допускати потрапляння препарату в очі.

Особливі застереження.

Відсутні.

Спосіб застосування та дози.

Застосовують зовнішньо. При піодермії, попрілостях, екземі уражені ділянки шкіри обробляють за допомогою серветки, попередньо змоченої препаратом, 2 - 3 рази на добу.

При отиті у зовнішній слуховий прохід вводять змочені розчином турунди або закапують по 3 - 5  крапель 2 - 3 рази на добу.

Передозування.

У разі випадкового вживання препарату внутрішньо провести зондове промивання шлунка, призначити внутрішньо сольові проносні засоби, ентеросорбенти (активоване вугілля), симптоматичну терапію.

Симптоми гострого отруєння: нудота, блювання, діарея, порушення кровообігу та пригнічення центральної нервової системи, зниження температури тіла, шок, кома, еритематозний висип.  У разі тяжкого отруєння вживають заходів щодо підтримання життєво важливих функцій організму, проводять гемодіаліз або перитонеальний діаліз, замінне переливання крові. При тривалому застосуванні препарату на великих за площею ділянках шкіри можуть виникати симптоми хронічної інтоксикації: набряк тканин, виснаження, стоматит, екзема, порушення менструального циклу у жінок, анемія, судоми, алопеція. У цих випадках препарат відміняють, проводять симптоматичне лікування.

Побічні ефекти.

Застосування препарату може спричинити алергічні реакції (почервоніння шкіри, свербіж, кропив’янка, набряк). В поодиноких випадках – розвиток анафілактичної реакції (аж до шоку).

У деяких пацієнтів, особливо при тривалому застосуванні, можуть виникати нудота, блювання, діарея, шкірні висипи, десквамація епітелію, головний біль, сплутаність свідомості, олігурія.

У разі появи будь-яких небажаних явищ необхідно звернутися до лікаря ! 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Взаємодія поки що невідома.

При  одночасному застосуванні  будь-яких інших лікарських засобів слід повідомити лікарю.

Термін придатності.

3 роки.

Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання.

Зберігати у прохолодному, захищеному від світла місці при температурі не вище 15 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 мл, 20 мл у флаконах або у флаконах-крапельницях.

Категорія відпуску.

Без рецепта.