Антарес розчин для ін'єкцій 50 мг/мл ампула 4 мл №10

Антарес розчин для ін'єкцій 50 мг/мл ампула 4 мл №10

Cклад

діюча речовина: морфолінієва сіль тіазотової кислоти;

1 мл розчину містить:

• морфолінієвої солі тіазотової кислоти, у перерахунку на 100% речовина - 50 мг, що еквівалентно 33,3 мг тіазотової кислоти;

Допоміжна речовина: вода для ін'єкцій.

Лікарська форма

Розчин для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості:

прозора безбарвна або з ледь жовтуватим відтінком рідина.

Фармако-терапевтична група

Кардіологічні препарати Інші кардіологічні препарати. Код АТХ С01Е В23.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Фармакологічний ефект тіазотової кислоти обумовлений протиішемічною, мембраностабілізуючою, антиоксидантною та імуномодулюючою дією.

Вплив препарату реалізується за рахунок посилення компенсаторної активації анаеробного гліколізу та активації процесів окислення в циклі Кребса із збереженням внутрішньоклітинного фонду аденозинтрифосфату. Наявність у структурі молекули тіазотової кислоти тіолу сірки, для якої характерні окислювально-відновлювальні властивості, та третинного азоту, що пов'язує надлишок іонів водню, зумовлює активацію антиоксидантної системи. Сильні відновлювальні властивості тіольної групи викликають реакцію з активними формами кисню та ліпідними радикалами. Реактивація антирадикальних ферментів – супероксиддисмутази, каталази та глутатіонпероксидази – запобігає ініціації активних форм кисню.

Тіазотова кислота гальмує процеси окислення ліпідів в ішемізованих ділянках міокарда, зменшує чутливість міокарда до катехоламінів, запобігає прогресивному пригніченню скоротливої функції серця, стабілізує та зменшує відповідно зону некрозу та ішемії міокарда. Поліпшення реологічних властивостей крові здійснюється за рахунок активації фібринолітичної системи. Поліпшення процесів метаболізму міокарда, підвищення його скорочувальної здатності, сприяння нормалізації серцевого ритму дозволяє рекомендувати тіазотову кислоту для лікування хворих із різними формами ішемічної хвороби серця.

Фармакокінетика.

Максимальна концентрація тіазотової кислоти в плазмі досягається при внутрішньом'язовому введенні через 0,84 години, при внутрішньовенному - через 0,1 години. Зв'язування з білками крові не перевищує 10%. Тіазотова кислота накопичується переважно у нирках – 31%. У значній кількості вона накопичується у товстій кишці, серці, селезінці, найменше – у тонкій кишці та легені (1–2 %).

Клінічні властивості.

Показання

• У комплексному лікуванні ішемічної хвороби серця: стенокардії, інфаркту міокарда.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до тіазотової кислоти;
• Гостра ниркова недостатність.
• Період вагітності та годування груддю.
• Дитячий вік (до 18 років).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Препарат Антарес можна застосовувати у поєднанні з базисними засобами терапії ішемічної хвороби серця.

Особливості застосування

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Досвід застосування препарату під час вагітності або годування груддю недостатній.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами.

У разі виникнення побічних реакцій з боку центральної та периферичної нервової системи необхідно бути обережними при керуванні автотранспортними засобами та роботі з іншими складними механізмами.

Спосіб застосування та дози

При інфаркті міокарда та нестабільної стенокардії препарат Антарес вводити внутрішньовенно повільно по 2 мл 50 мг/мл розчину (100 мг) зі швидкістю 2 мл/хв або внутрішньовенно краплинно зі швидкістю 20–30 крапель на хвилину (2 мл розчину 50 мг/мл розводять у 150–250 мл 0,9 % розчину натрію хлориду), або внутрішньом'язово вводити по 2 мл 50 мг/мл розчину (100 мг) 2–3 рази на добу. Курс лікування – 14 діб.

При стенокардії напруги Антарес вводити внутрішньом'язово по 4 мл 50 мг/мл розчину 2 рази на добу (добова доза – 400 мг). Курс лікування – 14 днів.

Діти. Досвід застосування препарату дітям недостатній.

Передозування

При передозуванні у сечі підвищується концентрація натрію та калію. У таких випадках препарат слід відмінити. Лікування симптоматичне.

Побічні реакції

Препарат зазвичай добре переноситься. У хворих з підвищеною індивідуальною чутливістю можуть виникати:

• з боку шкіри та підшкірної клітковини: свербіж, гіперемія шкіри, висипання, кропив'янка;
• з боку імунної системи: на фоні застосування інших препаратів описані випадки ангіоневротичного набряку, анафілактичного шоку;
• інші: лихоманка, озноб та зміни у місці введення.

У пацієнтів, переважно похилого віку, під час прийому інших препаратів можуть виникнути:

• з боку центральної та периферичної нервової системи: загальна слабкість, запаморочення, шум у вухах, головний біль;
• з боку серцево-судинної системи: тахікардія, артеріальна гіпертензія; зниження артеріального тиску;
• з боку шлунково-кишкового тракту: прояви диспепсичних явищ, включаючи сухість у роті, нудоту, здуття живота, блювання;
• з боку дихальної системи: задишка та задуха.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці за температури не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

• По 2 мл в ампулі, по 10 ампул в контурній комірковій упаковці, по 1 контурній комірковій упаковці в пачці.
• По 4 мл в ампулі, по 5 ампул у контурній комірковій упаковці, покритій плівкою, по 2 контурних коміркових упаковки, покритих плівкою, в пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.