Отруєння ртуттю

Отруєння ртуттю – це інтоксикація організму, що виникла внаслідок дії на нього ртуті чи її сполук. Отруєння ртуттю може бути гострим, що розвинулося в результаті разового впливу ртуті на організм, і хронічним, що з'явилося на тлі тривалого впливу ртуті на людину.

Гостре отруєння ртуттю найчастіше спостерігається при виробничих аваріях. Якщо з парами до легень потрапляє 2,5 г ртуті і більше – це призводить до смерті. Хронічне отруєння ртуттю зустрічається набагато частіше, ніж гостре. Внаслідок тривалого та постійного впливу ртуті може уражатися центральна нервова система, нирки, легені, печінка, серце. Враховуючи небезпеку, яку зазнає отруєння ртуттю, при найменшій підозрі на нього необхідно терміново звертатися за медичною допомогою.

Що може спровокувати отруєння ртуттю

Шкідливий вплив ртуті на організм людини найчастіше може виникнути:

• Під час роботи в приміщеннях з високим вмістом парів ртуті. Такі ситуації можливі при роботі на виробництві з вироблення хлору, видобутку та очищенню деяких корисних копалин.
• У разі порушення техніки безпеки під час роботи з інсектицидами, що містять ртуть.
• В разі порушення техніки безпеки у лабораторії під час роботи з хімікатами.
• При вживанні морської риби, тканини якої містять ртуть.

Найбільш небезпечними для людини вважається контакт із парами ртуті та попадання в травну систему солей ртуті. Потрапляння ж у ШКТ звичайної рідкої ртуті не несе серйозної небезпеки для людини.

Симптоми отруєння ртуттю

Симптоми отруєння ртуттю залежать від того, чи має місце гостре отруєння або хронічне.

При гострому отруєнні спостерігаються:

• нудота,
• блювота,
• сонливість,
• головний біль,
• пронос,
• кашель,
• біль у грудній клітці (якщо ртуть потрапила в організм із парами),
• задишка,
• сухий кашель, що з'являється нападоподібно,
• кровотеча з ясен,
• біль під час ковтання,
• металічний присмак у роті.

Для хронічного отруєння ртуттю характерні:

• стомлюваність,
• сонливість
• дратівливість,
• зміни настрою,
• головний біль,
• тремор,
• ураження слизової ясен,
• погіршення координації рухів.

До ускладнень, що виникають при отруєнні ртуттю, відносяться: поліорганна недостатність, пневмонія, токсичний набряк легенів, неврологічні зміни, проблеми зі слухом та зором.

Діагностика отруєння ртуттю

Для того, щоб діагностувати отруєння ртуттю, необхідно комплексне обстеження, яке включає:

• Огляд лікаря,
• Лабораторні аналізи крові на вміст ртуті,
• Рентгенографію,
• КТ чи МРТ.

Лікування отруєння ртуттю

При гострому отруєнні потрібно надати людині першу допомогу. Винести її із зони забруднення. Розстебнути одяг, щоб забезпечити кращий доступ повітря. Якщо ртуть потрапила всередину через шлунок, треба викликати блювоту.

Лікування гострих станів проводиться з урахуванням ступені інтоксикації. Вводяться препарати, які допомагають захистити від токсичної дії печінку та нирки, допомагають нормалізувати дихання. Робиться промивання шлунку, застосовуються сорбенти.

Коли токсичне навантаження зменшилося, призначається планове лікування спеціальними препаратами. Також як допоміжні засоби можуть застосовуватися ноотропи, вітаміни, гепатопротектори, препарати, що підтримують роботу серця.

Період реабілітації після отруєння ртуттю може тривати кілька років. За цей час здебільшого вдається досягти нормалізації здоров'я і практично повністю позбутися симптомів отруєння.