Замовлення
Замовлення
Обране
Обране
star_on

Для лікування МЕТАБОЛІЧНИЙ СИНДРОМ:

Скоро тут зʼявляться потрібні товари для лікування

МЕТАБОЛІЧНИЙ СИНДРОМ

Метаболічний синдром

Метаболічний синдром (синдром Reaven, синдром Х) – це комплексна патологія, що включає ряд метаболічних відхилень. Метаболічний синдром включає ожиріння, гіпертонію, порушення вуглеводного і жирового обміну. Сьогодні метаболічний синдром – досить поширене явище. Якщо вчасно не виявити та не лікувати метаболічний синдром, то високий ризик значного погіршення здоров'я.

Причини розвитку метаболічного синдрому

Метаболічний синдром розвивається під впливом низки чинників. Головна причина – генетично обумовлена ​​схильність до інсулінорезистентності. Однак є й інші чинники, що сприяють розвитку патології:

  • Неправильне харчування. Надмірне вживання жирів та вуглеводів, надто калорійна їжа, переїдання. Все це провокує набір зайвої ваги.
  • Малорухливий спосіб життя. Нестача фізичної активності призводить до уповільнення метаболічних процесів, набору ваги, розвитку інсулінорезистентності.
  • Гіпертонічна хвороба.
  • Тривалий надмірний стрес.
  • Гормональний дисбаланс. Так у жінок після настання менопаузи ймовірність розвитку метаболічного синдрому збільшується в кілька разів. У чоловіків ймовірність ризику розвитку метаболічного синдрому збільшується після вікового зниження тестостерону в організмі.

Симптоми метаболічного синдрому

Для метаболічного синдрому характерна така симптоматика:

  • підвищена стомлюваність,
  • поганий настрій, особливо в разі голоду,
  • погана працездатність,
  • хропіння уві сні та нічне апное,
  • біль у серці,
  • тахікардія,
  • підвищення тиску,
  • підвищена пітливість,
  • часті головні болі.

При метаболічному синдромі збільшується кількість жирових відкладень, причому збільшується не тільки підшкірний жировий прошарок. Для цього патологічного стану характерне відкладення жирів навколо внутрішніх органів у черевній ділянці та навколо серця (абдомінальне ожиріння).

Якщо стан вчасно не виявити та не лікувати, то велика ймовірність розвитку цукрового діабету 2 типу, інфаркту, інсульту, діабетичної нефропатії, еректильної дисфункції у чоловіків та полікістозу яєчників, порушень менструального циклу у жінок.

Діагностика метаболічного синдрому

Діагноз «метаболічний синдром» ставиться, якщо:

  • Присутнє абдомінальне ожиріння (талія більше ніж 94 см у чоловіків і понад 80 см у жінок).
  • Підвищено артеріальний тиск (понад 140/80).
  • Спостерігається підвищений рівень холестерину у крові.
  • Збільшуються тригліцериди у крові;
  • Підвищено рівень глюкози в крові натще (вище 6 ммоль).

Для постановки діагнозу «метаболічний синдром» достатньо ожиріння та ще двох пунктів із перерахованого вище списку.

Обстеження при підозрі на метаболічний синдром включає лабораторні аналізи (визначення у крові цукру, холестерину, тригліцеридів тощо) та інструментальні методи (вимір тиску, ЕКГ, ангіографія тощо).

Постановкою діагнозу та лікуванням займається терапевт. Але можуть знадобитися консультації кардіолога, ендокринолога та інших лікарів.

Лікування метаболічного синдрому

Лікування метаболічного синдрому передбачає комплексний похід.

Насамперед звертається увага на спосіб життя та харчування. Людям із метаболічним синдромом рекомендується знизити вагу та зменшити кількість жирових відкладень. Для цього в першу чергу необхідно переглянути харчування: виключити з меню швидкі вуглеводи, смажену, жирну їжу, копченості, знизити добову калорійність раціону, додати в меню більше овочів, бобових, цільнозернових продуктів.

Також рекомендується підвищити фізичну активність, можна займатися плаванням, бігом, ходьбою, фітнесом тощо. Але силу фізичних навантажень слід розраховувати індивідуально з урахуванням стану здоров'я.

Медикаментозна терапія також підбирається індивідуально залежно від того, які саме відхилення здоров'я присутні. Можуть призначатися ліки для нормалізації тиску, препарати для нормалізації жирового обміну, діуретики, засоби, що зменшують всмоктування жирів у кишківнику та інші медикаменти. Підбирати лікування та призначати ліки обов'язково повинен лікар.