Хронічний панкреатит

Хронічний панкреатит – це хронічне запалення тканин підшлункової залози. Патологія має рецидивуючий характер. Згодом відбувається поступова патологічна зміна тканин залози з деградацією її функцій.

Лікування хронічного панкреатиту частіше консервативне, але при необхідності може бути доповнено хірургічним втручанням.

Причини появи хронічного панкреатиту

Головними причинами розвитку панкреатиту є «захоплення» алкогольними напоями та камені в жовчних протоках. Алкогольні напої токсичні для тканин підшлункової. А при каменях в жовчних протоках запальні процеси первинно виникають там, а потім перекидаються на тканини підшлункової залози.

Серед інших причин, що провокують хронічний панкреатит, слід вказати:

• незбалансований раціон, в якому велику частку займають жирна та гостра їжа, з великою часткою продуктів, що містять прості вуглеводи,
• наслідки інфекційних захворювань,
• ряд лікарських препаратів,
• токсичні речовини та отрути,
• гормональні патології тааутоімунні порушення,
• хвороби шлунково-кишкового тракту,
• спадкова схильність.

Симптоми хронічного панкреатиту

Хронічний панкреатит протікає з періодами загострення та ремісії. На початкових стадіях запального процесу будь-якої симптоматики зазвичай немає, тому людина може не підозрювати про захворювання. Симптоми з'являються в періоди загострення.

При хронічному панкреатиті можуть виникати:

• больові відчуття зліва під ребрами або оперізуючий біль,
• нудота та блювота,
• печія,
• здуття живота та підвищене газоутворення,
• погіршення апетиту,
• запори, що чергуються з проносами.

В разі розвитку хвороби відбувається втрата ваги, загострення трапляються все частіше і сильніше.

Ускладненням може бути жовтяниця (на тлі порушення руху жовчі), можуть виникнути внутрішні кровотечі, абсцеси, ниркова, печінкова недостатність. В разі тяжкого перебігу та несвоєчасного лікування патологія може призвести до летального результату.

Діагностика хронічного панкреатиту

Для того, щоб діагностувати хронічний панкреатит, призначається обстеження, яке зазвичай включає:

• Лабораторні дослідження. В першу чергу це дослідження крові: загальне та біохімічне з визначенням активності ферментів залози.
• Сонографія підшлункової залози. Дозволяє побачити, чи збільшений орган, помітити наявність кістта абсцесів.
• Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія. Це рентгенографічна діагностика з використанням контрастної речовини. Дає можливість переглянути печінкові протоки та протоки підшлункової залози.
• Функціональні тести. Допомагають визначити, наскільки добре підшлункова залоза виконує свої функції.

У деяких ситуаціях може призначатися пункція підшлункової залози з подальшим вивченням зразків тканини.

Лікування хронічного панкреатиту

Методи лікування хронічного панкреатиту можуть включати дієтотерапію, медикаментозне лікування, оперативні втручання.

Дієта при хронічному панкреатиті полягає у відмові від гострої, солоної, жирної їжі. Категоричної відмови від алкоголю. Якщо присутній цукровий діабет, то також необхідно обмежувати цукровмісні продукти та стежити за глікемічним індексом їжі.

У період загострення рекомендується голодування. Це необхідно, щоб підшлункова залоза перестала продукувати ферменти, що призведе до зниження запалення.

Лікарська терапія в момент загострення включає знеболювальні препарати, блокатори протонної помпи, цитостатики.

Якщо є недостатність підшлункової залози, то для нормалізації перетравлення їжі при хронічному панкреатиті прописують вживати ферменти. Однак безконтрольне вживання ліків неприпустимо. Ліки повинен призначати лікар.

В разі появи серйозних ускладнень: абсцесів, кіст підшлункової залози необхідно хірургічне лікування.