Глаукома

Глаукома – це хронічний патологічний стан, прогресування якого може привести до звуження поля зору, атрофії зорового нерва та сліпоти. На сьогодні під глаукомою розуміють досить велику групу захворювань, для яких характерне підвищення внутрішньоочного тиску, розлади відтоку внутрішньоочної рідини, трофічні порушення в сітківці та зоровому нерві.

Причини розвитку глаукоми

Глаукома найчастіше розвивається через порушення балансу між виробництвом та відтоком внутрішньоочної рідини, що призводить до збільшення внутрішньоочного тиску. Високий внутрішньоочний тиск викликає дистрофію тканин ока, розпад гангліозних клітин сітківки та негативно впливає на стан зорового нерва. Все це може привести до атрофічних процесів і проблем із зором.

До факторів, які підвищують ймовірність появи глаукоми, відносяться:

• аномалії очей у плода,
• травми і опіки очей,
• пухлини очей,
• атеросклероз,
• цукровий діабет,
• гіпертонія.

Розвиток глаукоми може також статися на тлі інших захворювань очей:

• оклюзії центральної вени сітківки,
• далекозорості,
• склериту,
• кератиту,
• увеїту,
• атрофії райдужки,
• іридоцикліту.

Імовірність розвитку глаукоми підвищується з віком. Найчастіше глаукома діагностується після досягнення сорокарічного віку.

Форми глаукоми

Глаукома може бути первинною та вторинною. Також розрізняють відкритокутову глаукому і закритокутову глаукому. При закритокутовій глаукомі порушується дренажна система ока. Відкритокутова форма не демонструє аномалій дренажу, при цьому відтік внутрішньоочної рідини також порушений. У більшості випадків діагностується відкритокутова глаукома.

Симптоми глаукоми

Симптоматика глаукоми залежить від різновиду цієї патології та стадії її розвитку.

Преглаукома (початкова стадія закритокутової глаукоми) зазвичай ніяк себе не проявляє і виявляється тільки при офтальмологічному огляді. Іноді хворий з преглаукомою відчуває зоровий дискомфорт, бачить райдужні кола на світлі. Може відбуватися короткочасна втрата зору.

У момент нападу глаукоми внутрішньоочний тиск може підійматися до 80 мм ртутного стовпа та супроводжуватися різким очним болем, падінням зору, потьмянінням рогівки. Може накочувати напад нудоти до блювоти, спостерігатися запаморочення, больові відчуття в області серця, під лопаткою і в животі.

Відкритокутова глаукома зазвичай протікає безсимптомно. Іноді хворі скаржаться на головний біль, ломоту в області надбрів'я, затуманення погляду, бачать райдужні кола на світлі, а в темряві сильно погіршується зір.

При відсутності своєчасного лікування глаукома може привести до сліпоти. Щоб цього не допустити, потрібно звертатися до лікаря-офтальмолога при появі перших ознак порушення зору.

Діагностика глаукоми

Для діагностики глаукоми можуть проводитися такі обстеження:

• Вимірювання внутрішньоочного тиску. Тонометрія, еластотонометрія, добова тонометрія – це дослідження, які дозволяють виміряти тиск всередині ока.
• Дослідження внутрішньоочної гідродинаміки. Проводиться за допомогою електронної тонографії очей.
• Визначаються межі поля зору. Застосовуються такі методики, як ізоптоперіметрія, кампіметрія, комп'ютерна периметрія та ін.
• Досліджуються особливості будови кута передньої камери ока. Проводиться за допомогою гоноскопіі і УЗД очі.
• Оцінюється стан очного нерву за допомогою огляду стану очного дна, лазерної скануючої офтальмоскопії, лазерної поляриметрії, оптичної когерентної томографії.

Лікування глаукоми

Лікування глаукоми може включати медикаментозну терапію, лазерну терапію, мікрохірургію. Лікарська терапія допомагає знизити внутрішньоочний тиск, поліпшити кровопостачання зорового нерва, поліпшити відтік внутрішньоочної рідини. На сьогодні є спеціальні антиглаукомні краплі, які забезпечують цю дію.

Лазерна терапія застосовується, якщо застосування ліків не дає потрібного ефекту. Застосування лазера передбачає цілий ряд методів, за допомогою яких проводять коагуляцію або деструкцію.

Досить часто застосовуються також мікрохірургічні втручання, під час яких формуються нові шляхи для відтоку внутрішньоочної рідини.

Глаукома може розвиватися одночасно з катарактою. У цьому випадку також проводиться операція, під час якої одночасно знижується внутрішньоочний тиск та імплантується лінза.